|
Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфер
Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфер
Зміст Вступ 1. Розсіювання шкідливих речовин в атмосфері 1.1 Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, при викиді газоповітряної суміші з одиночного точкового джерела з круглим гирлом 1.2 Приклад розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері 2. Циклони 2.1 Загальні відомості 2.2 Розрахунок та вибір циклону 2.3 Приклад розрахунку циклону 3. Завдання для виконання розрахунків Джерела інформації Вступ У сучасному суспільстві зростає важливість не тільки екологічних проблем, але й пов'язаної з ними природоохоронної діяльності, проведеної на підприємствах. Серед існуючих напрямків природоохоронної діяльності значне місце приділяється проведенню технічних заходів, які дозволяють у максимальному ступені знизити надходження в навколишнє природне середовище різних забруднювачів. При рішенні завдань, пов'язаних з охороною зовнішнього середовища, пріоритет віддається тому комплексу заходив, що забезпечує найбільше обмеження або повне припинення надходження в зовнішнє середовище несприятливого фактору(хімічного, фізичного, біологічного). Основними заходами щодо зниження забруднення атмосферного повітря є: технологічні, архітектурно-планувальні, організація санітарно-захисної зони, газоочищення. Ефективність того або іншого методу різна для кожної конкретної ситуації. Курсова робота присвячена розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері від одиночних стаціонарних джерел забруднення. Крім цього в роботі розраховане пилоочисне устаткування - циклон. 1. Розсіювання шкідливих речовин в атмосфері 1.1 Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, при викиді газоповітряної суміші з одиночного точкового джерела з круглим гирлом Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин (ЗР) в атмосфері від одиночних стаціонарних джерел забруднення атмосфери (ДЗА) використовується згідно "Методики расчета концентрацій в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД - 86." Вони проводяться для джерела забруднення атмосфери, розташованого в Харківській області на рівній і слабо пересіченої місцевості. При цьому джерело забруднення атмосфери має один димар висотою Н, м, з діаметром гирла D, м, швідкистю виходу газоповітряної суміші , м/с, різницею температур викидів і навколишнього атмосферного повітря ДT , , і масою забруднюючих речовин М ,г/с. Послідовність розрахунків наступна. 1. Визначають витрати газоповітряної суміші ,, безрозмірні параметри ,m,n,d і значення небезпечної швидкості вітру м/с, при якому досягається максимальна приземна концентрація забруднюючих речовин, по формулах: =. Значення коефіцієнтів m,n, та d визначаються в залежності від параметрів ,,,. , , . Коефіцієнт mвизначається залежно від по формулах: при < 100, m= при Для коефіцієнту m обчислюється при Коефіцієнт n при визначається залежно від n =1 при n = 0.535 n = 4.4 при При коефіцієнт обчислюється по вищенаведених формулах прийнявши Безрозмірний коефіцієнт d при знаходиться по формулах: d = 2.48) при d = 4.95 (1+0.28) при 0,5<? 2 , d = 7(1+0.28) при 2. D=16 при . Значення небезпечної швидкості , м/с, на рівні флюгера, при якій досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин визначається по формулах: = 0,5 при при 0,5 < ? 2, = (1+0,12 ) при >2. При значення обчислюється по формулах: = 0,5 при ? 0,5, = при 0,5< ? 2, = 2,2 при > 2. 2. Розраховують максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини , мг/ , при викиді газоповітряної суміші з одиночного точкового джерела із круглим гирлом, що досягається при несприятливих мете реологічних умовах на відстані , м, від джерела, по формулі: Відстань від джерела викидів, на якому приземна концентрація С при несприятливих метеорологічних умовах на відстані , м, від джерела по формулі: = Де А - коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери (розподіл температур по висоті, що впливає на його вертикальне переміщення), який для Харкова та області дорівнює 180; М - маса викидів шкідливих речовин, г/с; F - коефіцієнт, що залежить від швидкості осідання речовин (для газоподібних шкідливих речовин - 1, для пароподібних шкідливих речовин - 2, для пилу та золи - 3); - коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості (для рівної й слабо пересіченої місцевості = 1); m і n - коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші, /с; - різниця між температурою газоповітряної суміші, що викидається та температурою навколишнього атмосферного повітря, ; Н - висота джерела викиду понад рівнем землі, м. 3. Визначають приземні концентрації шкідливих речовин , мг/, в атмосфері по осі факелу викиду на різних відстанях , м від джерела викиду при небезпечній швидкості вітру по формулі: - ,безрозмірний коефіцієнт, який знаходиться в залежності від відношення / по формулах: при /?1 при 1< ?8. 4.Визначають значення приземної концентрації шкідливих речовин в атмосфері ,мг/, на відстані у,м, по перпендикуляру до осі факела викиду по формулі: Де - безрозмірний коефіцієнт, який знаходиться в залежності від швидкості вітру , м/с та відношення у/х по значенню аргументу : при ? 5, при > 5, = . Розрахунок розсіювання шкідливих речовин в атмосфері. Завдання За вихідними даними табл. 1,1 розрахувати: · Максимальну приземну концентрацію забруднюючих речовин, створювану джерелом забруднення атмосфери; · Відстань від джерела викиду, на якому при несприятливих умовах досягає ця максимальна концентрація; · Концентрації забруднюючих речовин по осі факела викидів і перпендикулярно їй для точок, що відстоять від джерела на видаленні , 3 та у=50, 100, 200, 300 й 400м. За результатами розрахунків побудувати необхідні профілі приземних концентрацій, визначити довжину зони забруднення, що перевищує середньодобову ГДК, і її ширину в заданих точках, та знайти радіус зони впливу. Таблиця 1.1 - Вихідні дані для розрахунку |
Маса викидів СО, г/с | Середьонодобова гранично дозволена концентрація СО , мг/ | Висота труби, м | Діаметр гирла труби, м | Швидкість виходу газоповітряної суміші із труби, м/с | Різниця температур викидів і зовнішнього повітря, | | 350 | 3,0 | 29 | 1,3 | 2 | 185 | | |
Рішення Витрати газоповітряної суміші: Визначаємо параметри та : = = =1.67 Оскільки визначаємо по формулі: При та коефіцієнт Безрозмірний коефіцієнт d при та визначаємо по формулі: Значення небезпечної швидкості визначаємо по формулі: м/с Розраховуємо максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини: мг/ Розраховуємо відстань від джерела викидів до крапки де приземна концентрація досягає максимального значення: Розраховуємо приземні концентрації забруднюючої речовини по осі факелу викидів на відстані 1) мг/ 2) 3) 4) Для того щоб побудувати профілі приземних концентрацій та визначити довжину зони забруднення, що перевищує середньодобову ГДК, яка становить 0,04 необхідно знайти додаткову крапку: Результати розрахунків зводимо до таблиці 1.2 та будуємо графік малюнок 1.1. .2 - результати розрахунків |
,м | 34.075 | 68,15 | 204.45 | 408.9 | 545.2 | | , | 6,82 | 9,88 | 5,14 | 1,976 | 1,19 | | |
По графіку визначаємо довжину зони забруднення, що перевищує середньодобову гранично дозволену концентрацію: =305.9 Розрахуємо приземні концентрації забруднюючих речовини на перпендикулярах до осі факелу викидів на відстані від джерела забруднення Відстань по перпендикуляру від осі факелу становить . 1) . Оскільки визначаємо по формулі: = 8.3 = 1.5 = 2.38 = 3.64 = 3.66 мг/ 2) . = 1.99 = 8.29 = 1.5 = 1.76 = 2.99 мг/ 3) . = 0.33 = 0.005 = 0.002 = 8.3 = 9.2 мг/ 3) . = 0.76 =0.33 = 0.005 = 1.99 = 0.002 мг/ Отримані результати розрахунку, крім тих що менш 0.1, зводимо в таблицю 1.3 для побудови графіка (мал. 1.2). Таблиця 1.3 - Результати розрахунків |
| | | | | | | | | 0 | 6.82 | 9.88 | 5.14 | 1.976 | | 50 | | | 1.72 | 1.51 | | 100 | | | | 0.65 | | 200 | | | | | | 300 | | | | | | 400 | | | | | | |
По графіку визначаємо b - ширину зони забруднення, що перевищує середньодобову гранично дозволену концентрацію: 320м. 2. Циклони 2.1 Загальні відомості Циклонні апарати внаслідок дешевини й простоти устрою та експлуатації, відносно невеликого опору та високої продуктивності є найпоширенішим типом механічного пиловловлювача. Циклонні пиловловлювачі мають наступні переваги перед іншими апаратами: • відсутність рухомих частин; • надійна робота при температурі до 500 °С без конструктивних змін; • пил уловлюється в сухому вигляді; • можливість уловлювання абразивного пилу, для чого активні поверхні циклонів покриваються спеціальними зносостійкими матеріалами; • можливість роботи циклонів при високому тиску; • стабільна величина гідравлічного опору; • простота виготовлення і можливість швидкого і якісного ремонту; • підвищення концентрації пилу не приводить до зниження фракційної ефективності апарату. До недоліків можна віднести • високий гідравлічний опір, який досягає 1250-1500 Па; • низьку ефективність при уловлюванні частинок розміром менше 5 мкм. Робота циклону заснована на використанні відцентрових сил, що виникають при обертанні газопилового потоку усередині корпусу апарату. Обертання досягається шляхом тангенціального введення потоку в циклон. В результаті дії відцентрових сил частинки пилу, завислі в потоці, відкидаються на стінки корпусу і випадають з потоку. Чистий газ, продовжуючи обертатися, здійснює поворот на 180° і виходить з циклону через розташовану по осі вихлопну трубу (рис. 2.1). Частинки пилу, що досягли стінок корпусу, під дією потоку, що переміщається в осьовому напрямі, і сил тяжіння рухаються у напрямку до вихідного отвору корпусу і виводяться з циклону. Зважаючи на те що вирішальним фактором, що обумовлює рух пилу, є аеродинамічні сили, а не сили тяжіння, циклони можна розташовувати похило і навіть горизонтально. На практиці із-за компонувальних рішень, а також для розміщення пилотранспортних систем циклони, як правило, встановлюють у вертикальному положенні. Рисунок 2.1 - Схема роботи циклона Область циклонного процесу, або зона уловлювання пилу, розташована між кінцем вихлопної труби і отвором циклону, що відводить пил. Бункер бере участь в аеродинаміці циклонного процесу, тому використання циклону без бункера або із зменшеним в порівнянні з рекомендованими розмірами бункером знижує коефіцієнт корисної дії апарату. Герметичність циклонів разом з бункером - необхідна умова їх нормальної роботи, навіть незначні підсоси повітря через бункер різко знижують ефективність очищення. Істотний вплив на циклонний процес чинить турбулентність, яка багато в чому визначає ступінь очищення. Потік, що поступає у вихлопну трубу, продовжує інтенсивно обертатися. Загасання цього обертального руху, пов'язане з непоправними втратами енергії, проходить повільно. Для усунення обертального руху на виході з циклону і зменшення гідравлічних втрат іноді застосовують спеціальні пристрої, наприклад розкручувачі. Проте практика показує, що ці пристрої знижують ефективність циклонів при уловлюванні дрібнодисперсного пилу. Циклони розділяють на циліндричні і конічні. В циліндричні циклонах корпус виконаний з подовженою циліндричною частиною, а в конічних - з подовженою конічною частиною. Циліндричні циклони відрізняються високою продуктивністю, конічні - високою ефективністю очищення, проте в останніх більше втрати тиску. У конічних циклонів у міру звуження корпусу газовий потік закручується більш інтенсивно, унаслідок чого сепарація частинок пилу до стінки апарату збільшується. Бажано, щоб діаметр циліндричного циклону не перевищував 2 м, а конічного - 3 м, оскільки інакше падає ефективність очищення. У промисловості найбільше поширення набули циклони конструкції НДІОГаза: циліндричні ЦН-11, ЦН-15, ЦН-24 (рис. 2.2); конічні СДК-ЦН-34, СДК-ЦН-33 . Позначення циклонів означають наступне: ЦН-15: ЦН - циклон НДІГаза, 15 - кут нахилу осі вхідного патрубка до горизонталі; СДК-ЦН-34: СДК - спіральний конічний, ЦН - циклон НДІОГаза, 34 - відношення діаметрів вихлопної труби і циліндричної частини складає 0,34. Від кута нахилу осі вхідного патрубка до горизонталі і відношення діаметрів вихлопної труби і циліндричної частини залежать ефективність циклону і перепад тиску в ньому. Рисунок 2.2 -- Циліндричний циклон конструкції НДІОГаза Таблиця 2.1. -- Співвідношення розмірів в долях внутрішнього діаметра, D для циклонів ЦН-11, ЦН-15, ЦН-15У, ЦН-24 |
Найменування | Тип циклона ЦН-15 ЦН-15У ЦН-24 ЦН-11 | | Внутрішній діаметр вихлопної труби, d | 0,59 для всіх типів | | Внутрішній діаметр пиловипускного отвору, d1 | 0,3--0,4 для всіх типів* | | Ширина вхідного патрубка в циклоні (внутрішній розмір), b | 0,2 для всіх типів | | Ширина вхідного патрубка на вході (внутрішній розмір),b1 | 0,26 для всіх типів | | Довжина вхідного патрубка, l | 0,6 для всіх типів | | Діаметр середньої лінії циклона, Dср | 0,8 для всіх типів | | Висота установки фланця, hфл | 0,1 для всіх типів | | Кут нахилу кришки та вхідного патрубка циклона, а, град | 15° | 15° | 24° | 11° | | Висота вхідного патрубка, h1 | 0,66 | 0,66 | 1,11 | 0,48 | | Висота вихлопної труби, hтр | 1,74 | 1,5 | 2,11 | 1,56 | | Висота циліндричної частини циклона, Нц | 2,26 | 1,51 | 2,11 | 2,06 | | Висота конуса циклона, НК | 2,0 | 1,50 | 1,75 | 2,0 | | Висота зовнішньої частини вихлопної труби, hв | 0,3 | 0,3 | 0,4 | 0,3 | | Загальна висота циклона, Нк | 4,56 | 3,31 | 4,26 | 4,38 | | |
* Більший розмір приймається при малих D и великий запиленості газу Таблиця 2.2 - Співвідношення розмірів у долях діаметра D для циклонівСДК-ЦН-33, СК-ЦН-34, СК-ЦН-34М |
Найменування | Тип циклона | | | СДК-ЦН-33 | СК-ЦН-34 | СК-ЦН-34М | | Внутрішній діаметр циліндричної частини, D) | до 3600 мм | до 4000 мм | | Висота циліндричної частини, HК | 0,535 | 0,515 | 0,4 | | Висота конічної частини, Hц | 3,0 | 2,110 | 2,6 | | Внутрішній діаметр вихлопної труби, d | 0,334 | 0,340 | 0,22 | | Внутрішній діаметр пиловипускного отвору, d1 | 0,334 | 0,229 | 0,18 | | Ширина вхідного патрубка, b | 0,264 | 0,214 | 0,18 | | Висота зовнішньої частини вихлопної труби, hв | 0,2-0,3 | 0,2-0,3 | 0,3 | | Висота установки фланця, hфл | 0,1 | 0,1 | 0,1 | | Висота вхідного патрубка, а | 0,535 | 0,515 | 0,4 | | Довжина вхідного патрубка, l | 0,6 | 0,6 | 0,6 | | Висота заг либлення вихлопної труби, hт | 0,535 | 0,515 | 0,4 | | Поточний радіус завитки, с | | | | | |
Збільшення діаметру циклону при постійній тангенціальній швидкості газу який поступає, приводить до зниження відцентрової сили і до зменшення ефективності очищення. Тому збільшувати розміри промислових циклонів вище певних меж недоцільно. До того ж одиночні циклони навіть великих розмірів мають порівняно малу продуктивність. У промисловості очищенню піддають гази обсяг яких складає десятки і сотні тисяч кубічних метрів в час. В цьому випадку для очищення газів створюють групові установки, що складаються з декількох циклонів. Такі установки мають загальний колектор для подачі запиленого і відведення очищеного газу, а також загальний бункер для збору пилу. Компоновка циклонів може бути прямокутною (дворядним способом по 2-8 шт.) або круговою (навколо вертикального вхідного патрубка по окружності по 10-14 шт.). Ступінь очищення в групових циклонах прийнято рахувати рівному ступеню очищення в одиночному циклоні, що входить до цієї групи. На практиці в групових циклонах ступінь очищення нижче. Це пов'язано з тим, що в одиночному циклоні вихровий потік, рухаючись по спіралі зверху вниз, упирається в дно пилозбірного бункера, після чого, зберігаючи обертальний рух, круто змінює напрям, рухаючись до центральної труби. У групових циклонах із загальним бункером герметичність окремого циклону порушується, унаслідок чого міняється гідродинаміка потоку і ступінь очищення знижується. Рисунок 2.4 -- Прямокутна компоновка циклонів у группу Рисунок 2.5 - Кругова компоновка циклонів у групу 2.2 Розрахунок та вибір циклона Вибір типу й розміру циклона провадиться на підставі заданої витрати газів, фізико-механічних властивостей пилу, необхідної ефективності очистки, габаритів установки, експлуатаційній надійності та вартості очистки. Для розрахунків конструкції циклонів необхідні наступні вихідні дані: • кількість газу, що очищається, Q , м3/с; • густина газу при робочих умовах с , кг/м3; • в'язкість газу при робочій температурі µ, Па-с; • дисперсний состав пилу, що задається двома параметрами: dт - медіанний діаметр, при якому маса всіх часток пилу менше або крупніше dт становить 50%; lgуч - стандартне відхилення величини lgd; • вхідна концентрація пилу Свх , г/м3; • щільність часток пилу сч , кг/м3; • необхідна ефективність очищення газу з, %. Конструкцію циклона розраховують методом послідовних наближень у наступному порядку. 1. Вибравши тип циклона, по табл. 2.3 визначають оптимальну швидкість газу в апараті. Таблиця 2.3 - Параметри, що визначають ефективність циклонів |
Параметр | Тип циклона | | | ЦН-24 | ЦН-15У | ЦН-15 | ЦН-11 | СДК-ЦН-33 | СК-ЦН-34 | СК-ЦН-34М | | d, мкм | 8,50 | 6,00 | 4,50 | 3,65 | 2,31 | 1,95 | 1,13 | | lgуз | 0,308 | 0,283 | 0,352 | 0,352 | 0,364 | 0,308 | 0,340 | | щопт,м/с | 4,5 | 3,5 | 3,5 | 3,5 | 2,0 | 1,7 | 2,0 | | |
2. Визначаємо діаметр циклона, м: Отримане значення Dокругляємо до найближчого типового значення внутрішнього діаметра циклона. Для циклонів прийнятий наступний ряд внутрішніх діаметрів, мм: 200, 300, 400, 500. 600, 700, 800, 900, 1000, 1200, 1400, 1600, 2800, 2000, 2400 й 3000. Якщо розрахунковий діаметр циклона перевищує його максимальне припустиме значення, то необхідно застосовувати два або більш паралельно встановлені циклони. де n - кількість циклонів. 3. По обраному діаметру циклона знаходять дійсну швидкість газу в циклоні, м/с, по формулі: Швидкість газу в циклоні не повинна відхилятися більш ніж на 15% від оптимальної швидкості. 4. Визначають коефіцієнт гідравлічного опору циклона або групи циклонів по формулі: де К1 - поправочний коефіцієнт, що залежить від діаметра циклона (табл. 2.4) К2 - поправочний коефіцієнт, що враховує запиленість газу (табл. 2.5) о500 - коефіцієнт гідравлічного опору одиночного циклона діаметром 500 мм, що обирається по табл. 2.6; К3 - коефіцієнт, що враховує додаткові втрати тиску, пов'язані з компонуванням циклонів у групу (табл. 2.7), для одиночних циклонів К3 = 0. Таблиця 2.4 - Поправочний коефіцієнт К{ залежний від діаметра циклона |
D, мм | Тип циклона | | | ЦН-11 | ЦН-15; ЦН-24; ЦН-15У | СКД-ЦН-33; СК-ЦН-34; СК-ЦН-34М | | 150 | 0,94 | 0,85 | 1,0 | | 200 | 0,95 | 0,90 | 1,0 | | 300 | 0,96 | 0,93 | 1,0 | | 450 | 0,99 | 1,0 | 1,0 | | 500 | 1,00 | 1,0 | 1,0 | | |
Таблиця 2.5 - Поправочний коефіцієнт К2 , що враховує запиленість газу (D=500 мм) |
Тип циклона | Запиленість, Свх , г/м ' | | | 0 | 10 | 20 | 40 | 80 | 120 | 150 | | ЦН-11 | 1 | 0,96 | 0,94 | 0,92 | 0,90 | 0,87 | 0,5 | | ЦН-15 | 1 | 0,93 | 0,92 | 0,91 | 0,90 | 0,87 | 0,86 | | ЦН-15У | 1 | 0,93 | 0,92 | 0,91 | 0,89 | 0,88 | 0,87 | | ЦН-24 | 1 | 0,95 | 0,93 | 0,92 | 0,90 | 0,87 | 0,86 | | СКД-ЦН-33 | 1 | 0,81 | 0,785 | 0,78 | 0,77 | 0,76 | 0,745 | | СК-ЦН-34 | 1 | 0,98 | 0,947 | 0,93 | 0,915 | 0,91 | 0,90 | | СК-ЦН-34М | 1 | 0,99 | 0,97 | 0,95 | - | - | - | | |
Таблиця 2.7 - Поправочний коефіцієнт К3,, що враховує компоновку циклонів у групі |
Характер компоновки | К3 | | Кругове компонування, нижнє організоване підведення газу | 60 | | Прямокутна компоновка, організоване підведення газу, елементи циклона розташовані в одній площині | 35 | | Відвід із загальної камери чистого газу. Те ж, але відвід газу із циклонних елементів завиткою | 28 | | Прямокутне компонування, вільне підведення потоку газу в загальну камеру | 60 | | |
5. Визначають гідравлічний опір циклона, Па: 6. Визначають діаметр часток, що вловлюються на 50%, мкм: де - діаметр часток, що уловлюються на 50% в стандартних умовах (табл. 2.3). Значення відповідає наступним умовам роботи циклона: діаметр циклона = 0,6 м; середня швидкість газу в циклоні щТ =3,5 м/с; щільність часток = 1930 кг/м3: динамічна в'язкість = 22,2 * 10-6 Па·с. 7. Розраховують параметр х по формулі: де lg -- стандартне відхилення величини lgd обирається по табл. 2.3. Визначають функцію розподілу Ф(x) по таблиці 2.8. Таблиця 2.8 - Значення нормальної функції розподілу Ф (x) |
x | Ф(х) | x | Ф(х) | x | Ф(х) | | -2,70 | 0,0035 | -0,90 | 0,1841 | 0,90 | 0,8159 | | -2,60 | 0,0047 | -0,80 | 0,2119 | 1,00 | 0,8413 | | -2,50 | 0,0062 | -0,70 | 0,2420 | 1,10 | 0,8643 | | -2,40 | 0,0082 | -0,60 | 0.2743 | 1,20 | 0,8849 | | -2,30 | 0,0107 | -0,50 | 0,3085 | 1,30 | 0,9032 | | -2,20 | 0,0139 | -0,40 | 0,3446 | 1,40 | 0,9192 | | -2,10 | 0,0179 | -0,30 | 0,3821 | 1,50 | 0,9332 | | -2,00 | 0,0228 | -0,20 | 0,4207 | 1,60 | 0,9452 | | -1,90 | 0,0288 | -0,10 | 0,4602 | 1,70 | 0,9554 | | -1,80 | 0,0359 | 0,00 | 0,5000 | 1,80 | 0,9641 | | -1,70 | 0,0446 | 0,10 | 0,5398 | 1,90 | 0,9713 | | -1,60 | 0,0548 | 0,20 | 0,5793 | 2,00 | 0,9772 | | -1,50 | 0,0668 | 0,30 | 0,6179 | 2,10 | 0,9821 | | -1.40 | 0,0808 | 0,40 | 0,6554 | 2,20 | 0,9861 | | -1,30 | 0,0968 | 0,50 | 0,6915 | 2,30 | 0,9893 | | -1,20 | 0,1151 | 0,60 | 0,7257 | 2,40 | 0,9918 | | -1,10 | 0,1357 | 0,70 | 0,7580 | 2,50 | 0,9938 | | -1,00 | 0,1587 | 0,80 | 0,7881 | 2,60 | 0,9953 | | |
8. Визначають ефективність очистки газу в циклоні, %: =50[1 + Ф(x)]. Якщо ефективність очистки виявилася недостатньою, потрібно вибрати інший тип циклона з більше високим гідравлічним опором, якій треба розрахувати заново. Орієнтовно необхідний опір можна знайти зі співвідношення: де індекс 1 відноситься до розрахункових, а індекс 2 - до необхідних значень параметрів циклона. 2.3 Приклад розрахунку циклона Завдання. Підібрати циклон, що забезпечує ступінь ефективності очистки газу відпилу з= 89%. Вихідні дані наведені в таблиці 2.9. Прийнявши, що густина газу при робочих умовах с= 0,89 кг/м3; в'язкість газу при робочій температурі µ = 22,2·10- 6 Па·с. Таблиця 2.9 - Вихідні данні для розрахунку |
Кількість газу, що очищається, м3/с | Щільність часток пилу рч , кг/м3 | Медіанний діаметр, dm, мкм | Стандартне відхилення величини lgd | Вхідна концентрація пилу, г/м3 | | 1,8 | 1870 | 15 | 0,5 | 40 | | |
Рішення 1. Задаємося типом циклона -- ЦН-15. По табл. 2.3 обираємо оптимальну швидкість газу в апараті : -3,5 м/с. 2. Визначаємо діаметр циклона: Отримане значення D округляємо до найближчого типового значення внутрішнього діаметра циклона. Обираємо один циклон з D=800 мм=0,8 м. 3. По обраному діаметру циклона знаходимо дійсну швидкість газу в циклоні, м/с, по формулі: 3,5-100% 3,58 -х% х=102,3% Різниця: 102,3-100=2,3 % < 15 % - швидкість газу в циклоні не відхиляється більш, чим на 15 % від оптимальної швидкості. 4. Визначаємо коефіцієнт гідравлічного опору циклона: = 1 * 0,91·163 + 0 = 148,33 Коефіцієнти К1= 1, К2=0,91, = 163, К3 = 0 обираємо по табл. 2.4-2.7. 5. Визначаємо гідравлічний опір циклона: 6. Визначаємо діаметр часток, що вловлюються на 50%: =4.50 Діаметр часток, що уловлюються на 50% в стандартних умовах обираємо по табл. 2.3. 7. Розраховують параметри по формулі: 7. Стандартне відхилення lg = 0.352 обираємо по табл.2.3. 8. Визначаємо функцію розподілу Ф(х) = 0,9966 по таблиці 2.8. Визначаємо ефективність очистки газу в циклоні: (x)] = 5099.83% Циклон ЦН-15 з D=0,8 м забезпечує ефективність очистки газу від пилу 99,83 %, що більш заданої ефективності 89 %. Таблиця 2.10. - Розміри циклона ЦН-15 |
Найменування | Значення | | Внутрішній діаметр циліндричної частини, Д„ мм | 800 | | Внутрішній діаметр вихлопної труби, сі, м | 0,59-800=472 | | Внутрішній діаметр пиловипускного отвору, с/|, мм | 0,3-800=24 | | Ширина вхідного патрубка в циклоні (внутрішній розмір), Ь, мм | 0,2 -800=160 | | Ширина вхідного патрубка на вході (внутрішній розмір), Ьь мм | 0,26 -800=208 | | Довжина вхідного патрубка, /, мм | 0,6 -800=480 | | Діаметр середньої лінії циклона, Оср, мм | 0,8 -800=640 | | Висота установки фланця, мм | 0,1 -800=80 | | Кут нахилу кришки та вхідного патрубка циклона, а, град | 15° | | Висота вхідного патрубка, h1, мм | 0.66·800=528 | | Висота вихлопної труби, hтр, мм | 1.74·800=1392 | | Висота циліндричної частини циклону, Нц, мм | 2.26·800=1808 | | Висота конусу циклону, Нк, мм | 2.0·800=1600 | | Висота зовнішньої частини вихлопної труби, hв,мм | 0.3·800=240 | | Загальна висота циклону, Нк, мм | 4.56·800=3648 | | |
|
|