Экономічний аналіз підприємства

Экономічний аналіз підприємства

11

План

1. Аналіз структури продукції, що виробляється підприємством

2. Аналіз з рентабельності виробу

Практичне завдання

Список використаної літератури

1. Аналіз структури продукції, що виробляється підприємством.

Відкрите акціонерне товариство «Хмельпиво» утворено на базі Хмельницького пивоварного заводу, побудованого і пущеного в експлуатацію 1901 року. «Хмельпиво» - одне з найстарших підприємств пивоварної галузі, він побудований більш 100 років тому. У 1992 році завод був перетворений в акціонерне товариство змішаної власності.

ВАТ «Хмельпиво» є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий і інші рахунки в установах банку, круглу печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням, власний товарний знак, знак обслуговування й інші символи юридичної особи. Воно може від свого імені здобувати майнові й особисті немайнові права і виконувати обов'язки, виступати як позивач чи відповідач в суді, арбітражному чи третейському суді несучи при цьому відповідальність своїм майном.

Юридичний статус компанії - приватна власність. Дата реєстрації і перереєстрації компанії - первинна реєстрація здійснена - 25.11.1992 р. перереєстрація - 27.01.1999 р.

Для ведення господарської діяльності підприємство має необхідні будинки, спорудження, механізми (варильний, бродильно-таборний цех, цех розливу пива, тарний цех, заводська котельня, компресорний цех, механічний цех, автогосподарство, адміністративний будинок), і так само земельною ділянкою площею 1,127 га.

Водопостачання - вода, ідеально очищена. Електропостачання і газопостачання - не централізоване.

Основними видами діяльності ВАТ «Хмельпиво» є виробництво і реалізація різних сортів пива. З покоління в покоління передається майстерність пивоварства, у результаті протягом багатьох років смакові якості пива, виготовленого на пивзаводі скоряють самих вимогливих шанувальників пива.

З метою збереження добрих традицій у виготовленні пива більш семи років на заводі здійснюється поетапна капітальна реконструкція.

Вищим органом керівництва товариства є Загальні збори акціонерів і Рада директорів. У проміжках між загальними збори акціонерів і засіданнями ради директорів усієї діяльності суспільства керує Правління на чолі з президентом - у межах компетенції, представленої йому Статутом. Президент разом зі службою віце-президентів і головних фахівців організують виробничо-господарську діяльність підприємства

Технічну політику, перспективи розвитку підприємства і шляхи реалізації комплексних програм в усіх напрямках удосконалювання, реконструкції і технічного переозброєння діючого виробництва визначає віце-президент по виробництву разом з головними фахівцями, начальниками цехів, ділянок.

Віце-президент по економіці і провідний інженер здійснюють організацію й удосконалювання економічної діяльності підприємства, що спрямована на підвищення продуктивності праці, ефективності і рентабельності виробництва, досягнення найбільших результатів при найменших витратах матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Віце-президент з комерції разом з відділом постачання і збуту, головним менеджером здійснюють керівництво діяльністю підприємства в області матеріально-технічного постачання, заготівлі і збереження сировини, збуту продукції, транспортного обслуговування.

Найближчим часом зміни в структурі виробництва не передбачаються. Керуючі ВАТ ведуть цілеспрямовану роботу з реконструкції виробництва з метою випуску високоякісної, конкурентноздатної продукції.

ВАТ «Хмельпиво» не має дочірніх підприємств, філій.

Аналізуючи фінансове положення підприємства за три попередніх роки можна відзначити, що фінансовий стан підприємства постійно поліпшується.

Прибуток від реалізації продукції і рентабельність продаж

Якість виробленого пива прямо залежить від якості використовуваної сировини. У своєму виробництві завод використовує як місцеві, так і імпортну сировину і матеріали. Доставка сировини і матеріалів здійснюється автотранспортом від залізничного вокзалу й окремих постачальників.

Цілеспрямовано ведеться робота з поліпшення якості продукції, що випускається. Пиво, що випускається заводом у 2009 році, на державному конкурсі завоювало дві золоті й одну срібну медалі.

В даний час завод робить і реалізує пиво «Проскурівське», «Жигулівське», «Бенефіс», «Гурман», «Кляве», «Компроміс». Великим попитом на ринках міста користується пиво «Проскурівське».

Пиво - це сезонний напій, в результаті у весняно-літній період його випуск здійснюється в три зміни, в осінньо-зимовий період в одну зміну і неповний тиждень.

Динаміка освоєння потужності підприємства

У звітному році багато зроблено по відновленню виробництва. Велися роботи з завершення будівництва варильного цеху, були початі роботи з будівництва бродильно-таборного цеху. Обсяг незавершеного будівництва в звітом року склав 3,19 млн. грн. Якщо врахувати виконані, але незакінчені роботи з відновлення виробництва, то ступінь зносу основних засобів заводу складе 23%, а це значить, що коефіцієнт придатності буде 0,77%.

У 2008 році підприємство випускає 1364,75 тис. бут продукції, а в 2009 році обсяг виробництва виріс до 1919,36 тис. бут, що на 40,6% чи на 554,61 тис. бут більше чим у 2008 році. У вартісному вираженні обсяг виробництва склав: 2008 р. - 1169,38 тис. грн., 2009 р. - 1605,73 тис. грн., у 2009 році обсяг виробництва у вартісному вираженні виріс на 37,31% у порівнянні з 2008 р.

Обсяг реалізованої продукції в 2009 році виріс на 40,86% чи на 492,24 тис. грн., у порівнянні з 2008 р. і склав 1697 тис. грн.

Зміни обсягу виробництва продукції вплинула і на чисельність ВП. У 2008 році чисельність ВП складала 172 чоловіки, а в 2009 році - 201 чоловік, що на 16,86% більше, ніж у 2008 році. Це збільшення зв'язане зі збільшенням обсягу виробництва.

У свою чергу зміни чисельності ВП вплинули на річний фонд оплати праці: у 2008 році ФОП дорівнював 129,89 тис. грн., а в 2009 році, зі збільшенням чисельності ВП, ФОП збільшився і склав 202,63 тис. грн. у рік, що на 56% вище, ніж у 2008 році.

Вироблення на одного працюючого в 2008 році складало 6,79 тис. грн., а в 2009 році - 7,98; тис. грн., на 17,5% чи 1,19 тис. грн. більше чим у 2008 році.

Середньомісячна заробітна плата також виросла: якщо в 2008 році вона складала 629,6 грн., то в 2009 році вона в зв'язку зі збільшенням обсягу виробництва підвищилася до 840,1 грн. Таким чином, ріст склав 33,5%.

З кожним роком збільшувалася і собівартість реалізованої продукції: у 2008 році - 950,12 тис. грн, у 2009 році - 1307,53 тис. грн., що на 38,67% більше, ніж у 2008 році.

Зі збільшенням обсягу реалізації продукції збільшувався і прибуток підприємства. У 2008 році прибуток склав 254,62 тис. грн., а в 2009 році - 379,47 тис. грн, що на 49,03% більше чим у 2008 році.

Середньорічна вартість ОВФ у 2008 році склала 301,16 тис. грн., а в 2009 році - 400,37 тис. грн, тобто зросла на 98,90 тис. грн чи на 32,94%.

Фондовіддача розраховується як відношення обсягу виробництва до середньорічної вартості ОВФ. У 2008 році вона склала 0,129 грн, у 2009 році фондовіддача збільшилася на 3,35% стосовно 2008 року і склала 0,133 грн.

Рентабельність продукції, тобто відношення прибутку до собівартості, склала в 2008 р. - 26,8%, і в 2009 р. - 29,8%, тобто виросла на 3%.

Задоволення потреб населення в продуктах харчування вимагає, щоб підприємства харчової промисловості виконували план не тільки в загальному обсязі продукції, але і по асортименту і структурі.

Асортимент характеризує визначену сукупність продуктів, різних по властивості, призначенню і кількості, а також перелік найменувань продукції з вказівкою їх обсягу випуску по кожному виду.

Номенклатура являє собою перелік найменувань виробів, а також їхніх кодів, встановлених для відповідних видів продукції в загальній класифікації промислової продукції (ЗКПП).

Підприємства часто порушують структуру, встановлену планом. Це відбувається за зміни попиту на продукцію, відсутністю необхідної сировини. Часто, у відповідності з попитом, підприємство збільшує випуск більш дешевої чи навпаки дорогої продукції. Це приводить до зрушення в структурі продукції.

Також існують два основних види причин невиконання плану з асортименту: зовнішні і внутрішні. До зовнішніх причин відносяться зміна попиту на окремі види продукції, стану матеріально-технічного забезпечення і т.д. Внутрішні причини - це недоліки в організації виробництва, поганий технічний стан устаткування, простої, аварії, недоліки в системі керування.

З таблиці видно, що підприємство успішне справилося з виконанням плану по випуску товарної продукції. Перевиконання склало 159,36 тис. бут. Темп росту склав 109%. Але якщо проводити аналіз виконання плану по кожній асортиментній позиції продукції, то план не виконаний на 26,63 тис. бут. Темп росту був знижений до 98,5%

Аналіз структури продукції

Оцінка виконання плану з асортименту продукції виконується за допомогою коефіцієнта виконання плану з асортименту Кас:

Кас = 1733,37/1760 = 0,985.

Для розрахунку впливу структурного фактора на обсяг виробництва продукції у вартісному вираженні можна використовувати спосіб відсоткових різниць. Для цього різницю між коефіцієнтами виконання плану по виробництву продукції, розрахованими на підставі вартісних(Кв) і умовно-натуральних(Кн) показників помножимо на запланований випуск валової продукції у вартісному вираженні:

Якщо б план виробництва був рівномірно перевиконаний на 109,054% по всім видам продукції і не порушувалася запланована структура, то загальний об'єм виробництва в цінах плану склав би 1313,83 тис. грн. За фактичною структурою він вище на 383,170 тис. грн. Це означає, що збільшилася частина більш дорожчої продукції у загальному її випуску.

2. Аналіз з рентабельності виробу

Слово «рентабельність» (дохідний, прибутковий) і означає показник економічної ефективності виробництва на підприємствах у різних галузях і народному господарстві в цілому.

До показників рентабельності продукції відносять:

1. Рентабельність окремих виробів - розраховується як відношення прибутку від виробу до собівартості самого виробу.

2. Рентабельність реалізованої продукції - розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (або чистого прибутку) до виручки від реалізації продукції.

3. Рентабельність виробництва - розраховується як відношення прибутку від реалізації до вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів.

Показники рентабельності визначаються в коефіцієнтах або у відсотках і показують частку прибутку в кожній грошовій одиниці витрат, або частку товарної продукції в її собівартості.

Показники рентабельності можна розраховувати і за окремими структурними підрозділами, і за видами діяльності.

Показники рентабельності використовують для оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, у ціноутворенні, інвестиційній політиці, для порівняльного аналізу споріднених підприємств, що виробляють таку саму продукцію, для вибору варіантів формування асортименту і структури продукції, аналізу раціональності виробництва продукції.

Завданнями аналізу рентабельності є:

- оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо);

- вивчення динаміки показників;

- визначення факторів зміни їхнього рівня;

- пошук резервів зростання рентабельності;

- розроблення заходів для використання виявлених резервів.

Вибір і послідовність аналізу визначається його завданням. Так, для оцінки результатів діяльності підприємства аналізують рентабельність реалізованої продукції для вивчення виробництва окремих видів продукції з погляду попиту на них, доцільності їх випуску - рентабельність окремих виробів і фактори її зміни.

Варто вивчати рівень рентабельності не тільки в цілому по підприємству, а й у його структурних підрозділах, а також за видами діяльності підприємства (основна, інвестиційна, фінансова тощо).

Зміна рентабельності окремих видів продукції відбувається під впливом різних факторів.

Фактори зміни ціни реалізації і собівартості виробу вважаються факторами першого, а всі інші - факторами другого порядку. Визначення впливу факторів першого порядку проводиться методом ланцюгових підстановок або методом абсолютних різниць. Приклад аналізу факторів зміни рентабельності одиниці.

Вплив факторів другого порядку на зміну рівня рентабельності розраховується за допомогою способу часткової участі. Для цього використовується інформація про зміну ціни на продукцію в абсолютному розмірі:

р зміна якості продукції

р зміна попиту на продукцію

р зміна показника інфляції

Розрахунки фактора зміни собівартості продукції проводяться так само.

Важливе значення для підприємства має вивчення рентабельності реалізованої продукції через відношення валового прибутку до виручки від реалізації.

Рентабельність реалізованої продукції доцільно аналізувати, ураховуючи вплив таких факторів:

- зміна структури та асортименту продукції;

- зміна собівартості продукції;

- зміна відпускних цін на продукцію.

Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності. Основним показником рентабельності підприємства є рентабельність виробництва, що розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до всього авансованого капіталу (суми всіх активів). В економічній літературі її часто називають загальною рентабельністю.

Прибуток від реалізації залежить від обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), її структури, собівартості, рівня цін, а також від фінансових результатів інших видів діяльності.

Сума всіх активів (сума основного й оборотного капіталу) залежить від обсягу реалізації і швидкості обороту капіталу, який визначається відношенням суми обороту до середньорічної суми основного й оборотного капіталу. Що швидше обертається капітал на підприємстві, то менше його потрібно для забезпечення випуску планового обсягу продукції. І навпаки, уповільнення оборотності капіталу потребує додаткового залучення засобів для забезпечення того самого обсягу виробництва, реалізації і збуту.

На рівень рентабельності виробництва впливають такі фактори:

- зміна частки прибутку на 1 грн реалізованої продукції;

- зміна фондомісткості продукції;

- зміна оборотності оборотних коштів.

Вплив факторів на зміну рентабельності розраховується методом ланцюгових підстановок.

Практичне завдання

Визначити зростання собівартості за рахунок понадпланових зворотних відходів за наступними даними, тис. грн.

Вихідні дані

60:15=4

Кількісна витрата на один виріб 4 тис. грн.

10*4=40

20 тис. грн. зростання собівартості за рахунок понадпланових зворотних відходів

60-40=20

Список використаної літератури

1. Економічний аналіз: Навчальний посібник /М.А. Болюх і т.д. - К.:КНЕУ, 2001.-540 с.;

2. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємств. - К, 2004. - 654 с.;

3. Баканов, Михаил Иванович, Шеремет, Анатолий Данилович. Теория экономического анализа: Учеб. для студентов экон. спец. - 4-е изд., доп и перераб. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 416 с.: ил.

4. Борисов, Евгений Филиппович. Экономическая теория: [Учебник для студентов вузов по направлению и спец. «Юриспруденция»]. - М.:Юристъ, 1999. - 568 с.

5. Ришар, Жак. Аудит и анализ хозяйственной деятельности предприятия / Пер.с фр., под ред. Л.П. Белых. - М.: Аудит, 2004. - 376 с.: ил.