Організація робіт та розрахунок техніко-економічних показників очисного вибою

Організація робіт та розрахунок техніко-економічних показників очисного вибою

Міністерство освіти і науки України

Червоноградський державний технікум гірничих технологій та економіки

Спеціальність: «Економіка підприємства»

Головащенко С.

Прийняв: Шайтан А. А.

2009р.

Зміст

Вступ

1. Теоретичне обґрунтування роботи

2. Коротка характеристика очисного вибою

3. Розрахункова частина проекту

3.1 Розрахунок навантаження на лаву

3.2 Розрахунок і побудова планограми робіт в лаві

3.3 Розрахунок паспорту норм виробітку і розцінок на виймання вугілля в лаві

3.4 Розрахунок чисельності працівників на видобувній дільниці і побудова графіку виходів робітників за добу

3.5 Калькуляція дільничної собівартості 1 тони вугілля

3.6 Визначення основних техніко-економічних показників роботи лави

3.7 Розрахунок економічної ефективності прийнятих заходів

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Для економіки України має велике значення одна із базових галузей народного господарства - вугільна промисловість.

Її продукцію споживають металургія, електро- і теплоенергетика, хімічна промисловість, комунальне господарство та інше. З подоланням високої економічної кризи все більше зростатимуть потреби у вугіллі. На жаль, в останні роки значно знизився його видобуток (приблизно в 2,5-3 рази). Це пояснюються багатьма причинами, основними з яких є:

- значна недостача обігових коштів;

- глибокі процеси фізичного і морального старіння основних фондів вугільних підприємств, призупинення, практично, оновлення основних фондів;

- порушення взаєморозрахунків між споживачами вугільної продукції і шахтами, що призводить до дефіциту грошових коштів на вугільних підприємствах;

- недостатня підтримка вугільної галузі з боку держави через дефіцит бюджету;

- недостатній рівень організації праці і виробництва, низький рівень трудової та технологічної дисципліни.

Для подолання кризи у вугільній галузі необхідно провести наступні організаційно-технічні заходи:

1. Провести економічну реформу вугільного виробництва, закрити малої потужності і нерентабельні шахти, добудувати які знаходяться на високій стадії готовності.

2. Упорядкувати ринок збуту вугільної продукції, змінити частки бюджету.

3. Розробити ефективний механізм господарювання на всіх рівнях управління галузі.

4. Вдосконалити оперативне управління, нарядну систему, табельний облік, контроль за безпечним веденням гірничих робіт.

5. здійснити технічне переозброєння вугільних підприємств, вдосконалити організацію праці та виробництва.

Виходячи із проблем вугільної промисловості і шляхів її виходу із кризи, метою курсової роботи є впровадження високопродуктивної техніки на шахті № і розробка проекту раціональної організації праці.

1. Теоретичне обґрунтування роботи

У зв'язку з тим, що комплекс процесів і операцій, які мають місце в очисному вибої, постійно повторюється, вони носять циклічний характер. Цикл в очисному вибої - це сукупність всіх процесів і операцій, які виконуються в певній послідовності і обсязі, необхідних для виймання вугілля впродовж всієї лави на встановлену величину посування.

В залежності від гірничо-геологічних умов, техніки, що використовується, технології виробництва у цикл можуть входити різні процеси.

Так, при вийманні вугілля механізованим комплексом КМ-88 у склад циклу входять такі процеси:

1. Виймання вугілля комбайном і навантаження його на вибійний конвеєр;

2. Транспортування вугілля впродовж лави;

3. Оформлення вибою і пересування секцій кріплення;

4. Пересування вибійного конвеєра до кромки вибою;

5. Доставка матеріалів в лаву;

6. Підготовка ніш (уступів).

Перш ніж приступити до розробки проекту організації робіт, необхідно уточнити, що собою являє організація праці. Багато авторів вважають, що під організацією виробництва слід розуміти комплекс науково-обґрунтованих заходів і рішень, спрямованих на більш ефективне використання основних виробничих фондів, трудових, матеріальних і енергетичних ресурсів за рахунок погодження робочих процесів у просторі і в часі, їх максимального суміщення, прискорення швидкості їх використання.

Проектування організації праці в очисному вибої здійснюється в такій послідовності:

- вивчаються гірничо-геологічні умови виробництва, вибирається техніка і технологія робіт в лаві;

- розраховується норматив навантаження на лаву, обсяг видобутку вугілля з циклу за добу, місяць і рік;

- розраховується комплексна норма виробітку і розцінка на виймання вугілля в лаві;

- встановлюється професійно-кваліфікаційний склад робітників, розраховується чисельність працівників;

- розраховується тривалість виконання робочих процесів і операцій;

- складається графік організації робіт;

- визначаються основні техніко-економічні показники.

2. Коротка характеристика умов виробництва в очисному вибої

3. Розрахункова частина проекту

3.1 Розрахунок навантаження на лаву

Норматив навантаження на лаву являє собою мінімальний добовий видобуток вугілля з очисного вибою, який може бути досягнутий в конкретних гірничо-геологічних умовах при ефективному використанні вибійного обладнання та устаткування, прогресивної організації праці і виробництва.

Норматив навантаження на лаву визначається за формулою:

,

де - табличне значення нормативу навантаження на лаву, яке відповідає найближчому меншому табличному значенню пласта (= 900т);

- табличне значення нормативу навантаження, яке відповідає найближчому більшому значенню пласта (=1000т);

, - найближче менше та більше табличне значення виймальної потужності пласта (=1,3 м; =1,2 м)

m - задана потужність пласта (m=1,25 м)

- поправка навантаження на 1м довжини лави (=3т/доб);

lл - задана довжина лави (lл=200м);

Тзм - тривалість робочої зміни (Тзм=360хв);

- табличне значення густини вугілля в масиві (=1,3 т/м3);

Кс - спільний коефіцієнт зміни навантаження на лаву (К=0,68);

КТВ - коефіцієнт, який враховує наявність твердих включень в пласті;

ККР - коефіцієнт, який враховує крихкість вугілля ;

КГП - коефіцієнт, який враховує наявність геологічних порушень в лаві;

КВ - коефіцієнт, який враховує виділення води в лаві;

КП - коефіцієнт, який враховує тип підошви по міцності;

КТ - коефіцієнт, який враховує технологію виймання вугілля в лаві;

КF - коефіцієнт, який враховує строк експлуатації механізованого комплексу = 1.

Приймаємо норматив навантаження на лаву на рівні 740 т/доб.

Визначаємо об'єм видобутого вугілля з циклу:

де r - корисна ширина захвату комбайна, м;

с - коефіцієнт видобутого вугілля, с=0,97

Добовий норматив циклічності:

приймаємо 4 цикла.

Навантаження на лаву:

§ за добу Qд= nц . Qц=230х5=920 т/д.

§ за місяць Qм= Qg . ngq =920х25=23000 т/м.

§ за рік Qр= Qg . nPPq = 920х300=276000 т/р.

Посування лави:

§ за добу lд= r . nц= 0,63х4=2,52 м

§ за місяць lм= lg . ngq = 2,52х25=63 м

§ за рік lр= lg . nPPq = 2,52х300=755 м

3.2 Розрахунки та побудова планограми робіт в лаві

Тривалість одного циклу визначаємо за формулою:

де Тзм - тривалість зміни, хв.;

Тпз - норматив часу на підготовчо-заключні операції, хв.;

Тв - норматив часуна відпочинок робітників, хв.;

Пзм - кількість робочих змін з видобутку вугілля.

Тривалість роботи комбайну по видобутку смуги вугілля

Тк=Тц - Тп = 236 - 45= 191 хв.

де Тп - тривалість підготовки комплексу до виймання нової смуги вугілля.

Середня швидкість комбайну з видобутку вугілля:

V=lm/Tk=199/1,91=1,04 м/хв.

де lм - довжина частина лави.

3.3 Розрахунки паспорта норм виробітку і розцінки на виймання вугілля в лаві

Добова комплексна бригада складається з трьох змінних видобувних ланок і однієї ремонтно-підготовчої ланки.

Професійно-кваліфікаційний склад робітників добової комплексної бригади:

§ Машиніст гірничих виймальних машин V р.;

§ Гірничий робітник очисного вибою V р.

Із розрахунків видно, що середня робоча швидкість комбайна з виймання вугілля в лаві становить 1,04 м/хв., і це відповідає VIII групі подачі комбайна (УКНВ, 1988р. с.8-9).

Нормативна трудомісткість обслуговування комплекса за цикл:

§ машиніст гірничих виймальних машин VI р.

де 230 - обсяг вугілля з одного циклу, т;

347,13 - агрегатна норма виробітку з урахуванням коефіцієнтів:

0,95 - на роботу в респіраторах;

1,05 - на підвищення норми виробітки гірничих робітників очисного вибою V р.:

де 47,73 т/чол. - агрегатна норма виробітку на одну особу.

Розрахунки комплексної норми виробітку і розцінки на виймання вугілля в лаві приведені в таблиці 3.1.

Комплексна норма виробітку:

т/чол.

Комплексна норма розцінки:

грн./т

де Зц - зарплата циклу, грн.

3.4 Розрахунки чисельності робітників дільниці і побудова графіку виходів

Явочний склад робітників-відрядників добової комплексної бригади по вийманню вугілля в лаві:

де - добове навантаження на лаву, т;

- комплексна норма виробітку, т/л.зм

Приймаємо Nяв=27 осіб.

Явочний склад змінної видобувної ланки 10чол., з них:

§ МГВМ VIр. - 2 чол.;

§ ГРОВ Vр. - 7 чол.

Явочний склад ремонтно-підготовчої ланки добової комплексної бригади по щоденному технічному обслуговуванні і ремонту обладнання при Qл=920 т. і ремонтній складності обладнання 165 балів складає 10 осіб, з них 1чол. - машиніст гірничих виймальних машин VIр.

Явочний склад гірничих робітників по ремонту гірничих виробок ІVр.:

(приймаємо 5 осіб).

де 1,2 і 1,4 - норми виробітку на підтримання і погашення, відповідно конвеєрного та бортового штреків.

Явочний склад робітників-погодинників у видобувній зміні:

§ машиніст підземних установок ІІІр. - 1чол/зм.

§ машиніст підземних установок ІІр. - 1чол/зм.

§ підземний електрослюсар ІVр. - 1чол/зм.

Явочний склад підземних електрослюсарів в ремонтно-підготовчу зміну згідно з ЕНЧ 1982 становить 10 осіб.

Явочний склад гірничих підземних робітників ІІр. (для розчищення і розштибування конвеєрної лінії дільниці) становить:

. Приймаємо 3 особи

де 140 і 120 м довжина відповідно стрічкових і скребкових конвеєрів, м;

0,1 - норматив чисельності підземних робітників ІІ р.

Графік виходів робітників за добу проведено на малюнку 3.1., розрахунки спискової чисельності персоналу дільниці - в таблиці 3.2.

На основі проведених розрахунків необхідною чисельністю робітників, керівників, а також обчисленою вище комплексної розцінки, діючих тарифних ставок і посадових окладів, враховуючи премію за 100% виконання плану та інші доплати проводимо розрахунок фонду заробітної плати по дільниці.

Такий розрахунок приведено в таблиці 3.3.

Таблиця 3.1. Розрахунки комплексної норми виробітку і розцінки на виймання вугілля в лаві.

Таблиця 3.2. Розрахунки фонду заробітної плати працівників дільниці.

Таблиця 3.3. Розрахунки спискової чисельності персоналу дільниці.

Графік виходів робітників. Малюнок 3.2.

3.5 Калькуляція дільничної собівартості видобутку вугілля

Дільник собівартість видобутку 1т. вугілля визначається за такими елементами витрат:

§ заробітна плата;

§ нарахування на заробітну плату;

§ матеріали;

§ амортизація.

Загальна вартість матеріалів за місяць по видобувній дільниці визначається як сумарна вартість матеріалів:

§ одноразового використання;

§ тривалого використання;

§ поверхневих матеріалів.

У зв'язку з тим, що ціни на матеріали постійно змінюються, а також з метою спрощення розрахунків, приймаємо вартість матеріалів на рівні фактично досягнутої на дільниці, що аналізується, з урахуванням їх економії (5%) внаслідок раціональної організації праці, а саме:

§ матеріали одноразового використання - 33500 грн.;

§ матеріали тривалого використання - 9300 грн.;

§ поверхневі матеріали - 3800 грн.;

§ загальна вартість матеріалів по дільниці 33500+9300+3800=39000 грн.

Суму амортизаційних відрахувань визначаємо по кожному з видів обладнання згідно його вартості та місячної норми амортизації. Сума амортизації по видобувній дільниці становить 23800 грн.

Згідно з наведеними даними здійснюємо розрахунки собівартості 1т. вугілля (табл.3.4.).

Таблиця 3.4. Розрахунки собівартості видобутку вугілля видобувною дільницею.

3.6 Визначення основних техніко-економічних показників роботи лави

На основі проведених розрахунків визначаємо основні техніко-економічні показники роботи очисного вибою і заносимо їх в таблицю 3.5.

Таблиця 3.5 Основні техніко-економічні показники роботи очисного вибою.

3.7 Визначення економічної ефективності від впровадження механізованого комплексу КД-80

Річний економічний ефект від запровадження механізованого комплексу визначаємо за формулою:

, грн.

де С1 та С2 - собівартість видобутку вугілля до і після впровадження нової техніки, грн./т

Qр - річний обсяг видобутку вугілля, т;

Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності;

К2 та К1 - капітальні вкладення відповідно до і після впровадження нової техніки, грн.;

Е= (9,444 - 7,564)*276000 - 0,15(4350000 - 2860150)=295403 грн.

Термін окупності організаційно-технічних засобів складає:

<6 років.

Висновок

В курсовій роботі згідно заданих умов розроблено проект організації робіт в очисному вибої, виконано розрахунки основних техніко-економічних показників роботи видобувної дільниці, розраховано економічну ефективність від впровадження механізованого комплексу КМК-97 на КМ-88.

Згідно з проведеними розрахунками бобове навантаження на комплекс становить 920, що на 230 більше ніж фактично досягнуте.

Внаслідок запровадження нового механізованого комплексу, раціональної організації праці буде скорочено чисельність ГРОВ на 10 осіб.

Продуктивність праці ГРОВ за проектом складає 396 т/міс.. що на 139 т/міс. більше ніж фактично досягнуто.

Собівартість 1 т вугілля по відношенню до фактичного рівня знизиться на 1,88 грн./т.

Річний економічний ефект впровадження механізованого комплексу складає 295403 грн.

Все це свідчить про доцільність впровадження організаційно-технічних заходів, які запропоновані в курсовій роботі.

Список використаної літератури

1. Беда Ф.П., Наконечний Л.І. Економіка, організація та планування діяльності підприємства. - Львів, Каменяр, 2001.

2. Буц Ю.В. и др. Организиция и планирование горного производства. - ДГА, 1992.

3. Ратушный А.А., Черевик А.К. Экономика организация и планирование на предприятиях угольной промышленности. - М.: Недра, 1981.

4. Рыбков С.Е., Волошин А.П. Организация производства и планирование на угольных шахтах. - М.: Недра, 1981.

5. Хопчан М.І. та ін. Організація і планування виробництва: теорія і практика: Навчальний посібник. - Тернопіль, Нова генерація, 1996.