|
Ознаки ринку досконалої конкуренцОзнаки ринку досконалої конкуренц22 Міністерство фінансів України Український державний університет фінансів і міжнародної торгівлі Донецька філія КУРСОВА РОБОТА з дисципліни "Мікроекономіка" з теми: "Ознаки ринку досконалої конкуренції" Донецьк - 2008 Зміст
2.1 Попит. Максимізація прибутку В умовах досконалої конкуренції, коли виробників дуже багато, ніхто з них не в змозі суттєво вплинути на ціну продукції, що виробляється. Для фірм ціна складається об'єктивно, незалежно від їх волі та бажання, в результаті чого кожна з фірм є ціноодержувачем: крива попиту на її продукцію абсолютно еластична і має вигляд прямої, паралельної осі обсягу виробництва; фірма може продавати будь-який обсяг продукції за діючою ринковою ціною(Рис.2.1 [9, с.150.]). Рис.2.1 а) Утворення ринкової ціни на конкурентному ринку; б) Попит на продукцію конкурентної фірми. Фірма внаслідок продажу своєї продукції на ринку отримує, певну виручку (дохід). Розглянемо показники доходу, які використовуються для детального аналізу економічної діяльності фірми. Загальний дохід - сума грошей, яку отримає фірма від продажу певної кількості блага. Середній дохід - це дохід від реалізації одиниці продукції. Граничний дохід - це зміна загального доходу внаслідок продажу додаткової одиниці продукції. Прибуток будь-якої фірми утворюється як різниця між виручкою від реалізації продукції (загальним доходом) та загальними витратами на її виробництво і реалізацію. Розглянемо обсяг виробництва, який би максимізував прибуток будь-якої фірми, незалежно від того, чи діє вона на ринку з конкуренцією і чи може вона впливати на ціну. Зазначимо лише, що в мікроекономіці називають максимумом прибутку як максимум додатної різниці між доходом і витратами на виробництво продукції, так і мінімум від'ємної різниці між тими самими величинами. Тому мінімум збитків може розглядатися як максимум прибутку, якщо отримати додатній прибуток неможливо. Рис.2.2 Графік прибутку фірми Якщо маємо графічну форму - криві TR і ТС (рис.2.2 [9, с.152.]), тоді прибуток для будь-якого значення Q графічно визначається як різниця вертикальних координат цих кривих. У підсумку отримаємо криву прибутку р. При обсягах виробництва до Q1 фірма матиме збитки, при обсягах виробництва від Q1 до Q3 - прибуток. Максимальний прибуток досягається при Q2, а при обсягах виробництва понад Q3 фірма знову матиме збиток. Отже, обсяг виробництва, при якому досягається максимальний прибуток, визначається максимальною різницею між TR і ТС. Таким чином, максимальний прибуток досягається при такому обсягові виробництва, коли MR = МС. За такої умови граничний прибуток (Mр) дорівнює нулеві: Мр = MR - МС = 0. Правило максимізація прибутку MR = МС діє у всіх типах ринкових структур і називається правилом граничного випуску. 2.1 Пропозиція підприємства в умовах досконалої конкуренціїІндивідуальна короткострокова крива пропозиції S - графічна форма функції пропозиції в системі координат "обсяг випуску - ціна". В короткостроковому періоді крива пропозиції утворюється як частина кривої МС, що розташована не нижче точки перетину з кривою АVС (рис.2.3 [1, с.139.]). За цінами Р < АУС, обсяг пропозиції буде дорівнювати нулю, тому формально до кривої пропозиції слід відносити і вертикальний відрізок ОРo на рисунку 2.3 (нижня частина). Крива пропозиції для кожного обсягу Q визначає мінімальну ціну, за якою фірма беззбитково для себе пропонує останню вироблену одиницю продукції.Рис.2.3 Крива пропозиції конкурентної фірми Якщо для кожної із N фірм, що входять у галузь, визначити криву пропозиції, то можна побудувати криву ринкової (галузевої) короткострокової пропозиції; вонаутворюється як горизонтальна сума індивідуальних кривих пропозиції окремих фірм. 3. Вибір обсягів виробництва у короткостроковому довгостроковому періодахКороткостроковим періодом називається такий період, протягом якого виробничі потужності кожного підприємства фіксовані, але обсяг виробництва може бути збільшений або скорочений за рахунок обсягу використання змінних факторів. Загальна кількість підприємств залишається незмінною.Довгостроковим періодом називається такий період, протягом якого виробничі потужності можуть бути пристосовані до умов попиту і витрат. У крайньому разі (якщо умови діяльності абсолютно несприятливі) підприємство може повністю припинити діяльність (вийти з ринку). З другого боку, нові підприємства можуть увійти в галузь (на ринок) за сприятливих ринкових умов. Таким чином, кількість підприємств в однорідній галузі у довгостроковому періоді може змінюватися.У зв'язку з умовою однорідності продукції, функції витрат усіх підприємств мають бути однаковими - однорідність продукції передбачає і однорідність затрат ресурсів. Тому можна говорити про поведінку типової фірми, всі висновки про яку будуть справедливими і для кожного підприємства. Для спрощення припустимо, що у кожного підприємства немає запасів готової продукції. Тому обсяг продажу кожного підприємства дорівнює обсягу його виробництва в тому самому періоді.Припустимо, що фірма уже виробляє певний обсяг продукції в короткостроковому періоді і стоїть перед дилемою, чи слід його змінювати з метою максимізації прибутку. Виходячи з умови максимізації прибутку конкурентної фірми (Р = МС), можна зробити висновок, що вона погодиться виробляти додаткову одиницю продукції за ціною, не нижчою за граничні витрати. Адже Р = МС - це умова ефективного обсягу випуску, бо фірма отримує нормальний економічний прибуток.Оскільки функція пропозиції від ціни - це залежність величини пропозиції. від ціни даного товару, то, спираючись на умови ефективного випуску та закриття, можна показати, що крива пропозиції конкурентної фірми в короткостроковому періоді є частиною її кривої граничних витрат.Рис.3.1 Формування кривої пропозиції конкурентної фірми в короткостроковому періоді.На рис.3.1 [7, с.342.] зображені криві граничних витрат (МС), середніх загальних (АС) і середніх змінних (АVС) витрат. При ціні P1, яка дорівнює мінімуму граничних витрат, досягається умова максимізації прибутку. Проте ціна не відшкодовує середніх змінних витрат (Р < АVС (q1)) і при будь-якому, обсязі виробництва (крім нульового) збитки будуть вищими за постійні витрати. Тому точка А на кривій МС не належить кривій пропозиції конкурентної фірми.При вищій ціні Р2min AVC та обсязі виробництва q2 дотримуються обидві умови максимізації прибутку. Це означає, що TR(g2) =g2(AVC(g2)) =TVC(g2), а збитки фірми дорівнюють сумі постійних витрат. За таких умов фірмі байдуже, чи виробляти q2 одиниць продукції, чи закритися. Тому точку В на кривій МС називають точкою закриття. Вона може належати кривій пропозиції фірми, а може й не належати. иЯкщо ціна зростає Рз < АС, то обсяг, що максимізує прибуток, збільшується до q3. Прибуток у цьому разі буде від'ємним, оскільки точка С на кривій МС розміщення нижче від кривої АС, і тому виручка від продажу, обсягу qз не відшкодує загальних витрат на його виробництво: Р3-q3<АС(q2) q3.Однак, з другого боку, Р > AVC(q3). А це означає, що дохід від продажу обсягу q3 відшкодує всі змінні витрати та частину постійних витрат фірми. Таким чином, збитки від виробництва q3 будуть меншими, ніж сума постійних витрат (FC). Тому фірма вироблятиме обсяг q3? а точка С лежатиме на кривій пропозиції фірми.За ціною P4, прибуток буде максимальним при обсязі виробництва q4 (фірма матиме нормальний економічний прибуток). А точка D на кривій МС (точка незбитковості) належить кривій пропозиції. Зазначимо, що при цьому максимум (додаткового) прибутку дорівнюватиме нулеві, оскільки ціна P4 дорівнює мінімуму середніх загальних витрат (Р2=AR = MR = min АС).При ціні P5 максимум додаткового прибутку досягається при обсязі виробництва q5. Це означає, що точка Е на кривій МС належить кривій пропозиції фірми.Таким чином, висхідна частина кривої граничних витрат, що розміщена вище мінімуму середніх змінних витрат, являє собою криву пропозиції фірми на ринку досконалої конкуренції в короткостроковому періоді.У довгостроковому періоді збиткове виробництво неможливе; тому деякі фірми змушені будуть залишити галузь. Якщо ж ринкова ціна даного продукту забезпечує типовому його виробнику додатний економічний прибуток, то фірми з інших галузей будуть переходити у цю галузь. Ринкова крива пропозиції зміститься (пропозиція зросте) праворуч, рівноважний обсяг галузі зросте (рис.3.2, а [11, с.79.]), а оптимальний обсяг виробництва окремої фірми зменшиться (рис.3.2, б [11, с.79.]).У довгостроковому періоді всі фірми галузі отримуватимуть нульовий економічний, прибуток, тобто їх дохід буде дорівнювати альтернативним витратам.У короткостроковому періоді фірма вибере обсяг виробництва q0. Прибуток фірми при витратах LAC являє собою площу тонованого прямокутника. Наявність абсолютної інформації, повної мобільності фірм, відсутність бар'єрів для входу приведе до того, що фірми інших галузей, притягнуті цим прибутком, намагатимуться розпочати виробництво даного продукту. В результаті ціна зменшиться до Р1 і дорівнюватиме мінімуму LAC.Рис.3.2 Рівновага фірми та галузі в довгостроковому періоді.Точка Е - точка рівноваги фірми в довгостроковому періоді при ціні Р1. Отже, конкурентна рівновага в довгостроковому періоді - це обсяг виробництва і ціна, які дають фірмам у галузі отримувати нульовий економічний прибуток. Коли економічний прибуток дорівнює нулю, фірми не мають стимулу входити в галузь чи залишати її, оскільки вони отримують прибуток на задіяні виробничі фактори, який дорівнює тому прибутку, який вони б отримали, якби вибрали кращу з усіх їх альтернатив вкладання коштів.Тому в перспективі фірмам у конкурентній галузі слід сподіватися на такий рівень ринкових ціні який забезпечує тільки нормальний прибуток. Але його можна отримати лише при мінімізації виробничих витрат, що для довгострокового періоду означає пошук такого обсягу виробництва, при якому довгострокові середні витрати будуть мінімальними. Тому рівновага конкурентної фірми в довгостроковому періоді досягатиметься за умови: Р = тin LАС = LМС.Для довгострокового періоду це умова незбитковості та закриття.У галузі з досконалою конкуренцією фірми можуть отримувати прибуток лише певний час. Якби всі галузі економіки мали умови досконалої конкуренції, то фірми могли б постійно входити в нову для себе галузь або виходити з неї у відповідь на зміну прибутковості, у довгостроковому періоді жодна фірма ні в одній галузі не змогла б отримати більше, ніж нормальний прибуток. В конкурентному світі прибуток - лише тимчасова винагорода. Економічний прибуток неминуче зменшиться до нуля, як тільки нові виробники, приваблені ним, увійдуть у галузь, де його можна отримати. Це парадокс прибутку: економічний прибуток приводить в дію механізм перерозподілу ресурсів, який врешті-решт знижує його до нуля. Отже, рівновага ринку досконалої конкуренції в довгостроковому періоді досягається за умови: MR = LMC = LAC = P.У довгостроковому періоді, так само як і в короткостроковому, граничні витрати є найважливішим чинником, який визначає рішення фірми щодо обсягу виробництва. Єдина відмінність полягає в тому, що, гранична умова вибору оптимального обсягу виробництва в довгостроковому періоді враховує довгострокові, а не короткострокові граничні витрати. Фірмі слід виробляти продукцію лише в тому разі, якщо ціна перевищує мінімальні довгострокові середні витрати або дорівнює їм (Р > min LAC).Тому крива пропозиції конкурентної фірми у довгостроковому періоді являє собою частину її кривої довгострокових граничних витрат, що міститься вище від точки мінімального рівня довгострокових середніх витрат. 4. Ефективність ринку доконалої конкуренціїЕфективність різних моделей ринку характеризується ефективністю виробництва та ефективністю розподілу ресурсів. Більш ефективнішою вважається та система, яка виробляє необхідний для суспільства продукт при найменших затратах і забезпечує оптимальний розподіл обмежених ресурсів між галузями.Виробнича ефективність конкурентного ринку реалізується в тому, що ціна встановлюється на рівні мінімальних середніх витрат. І споживачі отримують товари за найнижчими цінами. Конкурентна фірма використовує обмежені ресурси найбільш ефективно, тому що ціна товару дорівнює граничним витратам на його виробництво. При цьому досягається не тільки висока ефективність розподілу ресурсів, але й максимальна виробнича ефективність. Графічно це означає, що крива середніх витрат є лише дотичною до кривої попиту. Якби витрати на виробництво одиниці продукції перевищували ціну (АС > D), будь-яка продукція була б збитковою і фірми змушені були б залишити цю галузь. Якби середні, витрати були нижчими від кривої попиту і, відповідно, ціни (АС < D), то це б означало б, що крива середніх витрат перетинала б криву попиту і утворювався економічний прибуток. Прихід нових фірм рано чи пізно звів би цей прибуток до нуля. Таким чином, криві лише торкаються одна одної, що й створює ситуацію довгострокової рівноваги: ні прибутку - ні збитку (рис.4.1 [4, с.165.]).Рис.4.1 Стан рівноваги конкурентної фірми. Виникає своєрідний парадокс: в умовах рівноваги на всіх фірмах конкурентної галузі витрати повинні бути однаковими. Така передумова вважається нереальною, адже відомо, що одні фірми працюють на кращій сировині, другі мають сучасніше і ефективніше обладнання, треті - кваліфікованіших працівників, четверті - найкращих менеджерів. Та й взагалі, не може бути двох однакових фірм. Цілком очевидно, що на фірмах, які використовують кращі ресурси, витрати будуть нижчими. Але як це узгоджується з припущенням, що середні витрати для всіх фірм в умовах досконалої конкуренції однакові? В економічній теорії існує таке пояснення цього парадоксу: вважається, що власники, сучасніших ресурсів, отримують більшу винагороду. Наприклад, кваліфікованіші робітники - вищу зарплату, за досконаліші машини слід платити вищу ціну тощо.Таким чином, вся економія, отримана за рахунок ефективніших ресурсів, витрачається на їх оплату. Це пояснює тенденцію до рівності витрат в конкурентній галузі. ІІ. Розрахункова частинаЗадачаУ країні Маїс у галузі вирощування та продажу зерна кукурудзи працює 10000 фірм-виробників. Залежність обсягу виробництва кукурудзи від валових витрат для досконалої конкурентної фірми за рік має такою:
Визначте та окресліть криву пропозиції сільськогосподарської фірми у галузі за умови, що витрати фірм, які будуть входити у галузь, збігатимуться з витратами діючих фірм, а ринковий попит залежно від ціни є таким:
Визначте ціну довгострокової рівноваги, виробіток окремої фірми та кількість фірм у галузі. СУКУПНА КІЛЬКІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПОДУКЦІЇ
ТVC=TC-TFC AVC=TVC/Q MC=ДTC/ДQ ATC=TC/Q ВисновкиДосконала конкуренція, як і ринкова економіка в цілому, має деякі недоліки. Стверджуючи, що досконала конкуренція забезпечує ефективний розподіл ресурсів і максимальне задоволення потреб споживачів, не слід забувати, що вона виходить з платоспроможних потреб, з розділу грошових доходів, які склалися раніше. Це створює рівність можливостей, однак зовсім не гарантує рівності результатів. Досконала конкуренція враховує лише ті витрати, які окуповуються. Однак в умовах недостатньої специфікації прав власності існують такі вигоди (витрати), які не враховуються фірмами: їх здійснює суспільство.У цьому разі існує побічні зовнішні вигоди або витрати (позитивні або негативні екстерналії). Тому в умовах недостатньої специфікації прав власності можливе недовиробництво позитивних і перевиробництво негативних екстерналій.Досконала конкуренція не передбачає виробництво суспільних благ, які, хоча і приносять задоволення споживачам, однак не можуть бути чітко поділені, оцінені та продані кожному споживачеві окремо (поштучно). Це, належить, до таких благ, як протипожежна безпека, національна оборона тощо.Досконала конкуренція не завжди здатна забезпечити конкуренцію ресурсів, потрібну для прискорення науково-технічного прогресу. Це насамперед стосується фундаментальних досліджень, наукомістких і капіталомістких галузей.Досконала конкуренція сприяє уніфікації та стандартизації продукції. Вона не враховує у повній мірі широкого спектра споживчого вибору, а в сучасному суспільстві, що досягло високого рівня споживання, розвиваються різноманітні смаки. Споживачі все більше не лише враховують утилітарне призначення речі, але й звертають увагу на їх оформлення, дизайн, можливість пристосувати її до індивідуальних особливостей людини. Все це можливе лише в умовах диференціації продуктів та послуг, що пов'язано з підвищенням витрат на їх виробництво. Література1) Базілінська О.Я., Мініна О.В. Мікроекономіка. Навч. пос. - К.:. За ред. О.Я. Базілінської. Видання 2-ге, перероб. та доп. - К.: "Центр навчальної літератури", 2005.2) Бобров В.Я. Основи ринкової економіки. Навч. посіб. - К.: "Либідь" 1995.3) Вініченко І.І., Корецько С.О. Мікроекономіка. Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2005.4) Косік А.Ф., Гронтовська Г.Е. Мікроекономіка. Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.5) Кулішов В.В. Мікроекономіка: Основи теорії і практикум. Навч. посіб.2-ге видання стереотипне. - Львів: "Магнолія плюс", 2005.6) Мочерний С.В. Основи економічної теорії. Навч. посіб. - Тернопіль, 1993.7) Нурєєв Р.М. Курс мікроекономіки. Підручник для вузів. - М.: "НОРМА-ІНФРА М", 1998.8) Овчеников Т.П. Макроекономіка. Підручник - С. - Петербург 1992.9) Рудий М.М., Жебка В.В. Мікроекономіка. Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2008.10) Савченко А.Г., Пухтасвич Г.О. Макроекономiка: пiдручник - Київ.: Центр навчальної літератури, 1995.11) Старостенко Г.Г. Мікроекономіка. Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. |
 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ©2011 |
