|
|
Управління і структура підприємств
Управління і структура підприємств
9 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ЗАКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ РЕФЕРАТ з дисципліни „Економіка підприємства” на тему: «Управління і структура підприємств» Виконав: студент групи Перевірив: старший викладач Ужгород 2009 План1. Функції методи управління 3- 2. Виробнича структура підпр. та її класифікація 4
- 3. Хар-ка загальної структури підпр-ва 6
- 4. Організаційна структура управління цехами 7
- Література 9
1. Функції методи управлінняУправління являє собою д-ть повязану з координацією роботи інших людей. Функції управління - це обєктивно обумовлені загальні напрями або сфери д-ті, які забезпечують ефективну кооперацію спільної праці. Функціїуправління: 1. Функція планування. - це процес визначення мети д-ті, передбачення майбутнього розвитку. 2. Функція організації - це процес розподілення завдань, повноважень, відповідності між членами організації для досягнення заг. мети. 3. Функція мотивації. - це процес, який спонукає членів організації до спільних погоджених дій, які забезпечують досягнення заг мети. 4. Функція контролю - процес вимірювання досягнутих за певний період результатів, порівняння досягнутого із запланованим. Всі ф-ії тісно повязані між собою в єдиному процесі - управління. Реалізація Функції управління здійснюється за допомогою системи методів управління. Методи управління - це способи впливу на окремих робітників та виробничі колективи вцілому, необхідні для досягнення цілей п-ва. Є економічні, соц. -психологічні та організаційні методи управління. Економічні - реалізують матеріальні інтереси участі людини у виробничих процесах шляхом використання товарно-грошових відносин. Ці методи мають два напрямки реалізації: 1) Формування с-ми оподаткування, визначення амортизаційної політики, формування митної політики, визначення мінімального рівня зарплати. 2) Другий аспект повязаний з використанням таких ек. важелів: фінансування, кредитування, ціноутворення, економічні санкції. Соц-психологічні - реалізують мотиви соц. поведінки людини. Все більшого значення набувають такі фактори як змістовність, творчий характер праці, можливості для виявлення ініціативи, соц визнання власної праці. Організаційні - це комплекс способів та прийомів впливу на людей, заснованих на використанні організаційних відносин та адміністративній владі керівництва. Всі організаційні методи управління поділяються на регламентуючі та розпорядчі. Регламентуючі - суть полягає в наданні методичної, інструктивної допомоги виконавцям. Розпорядчі - охоплюють розподіл конкретних завдань виконавця, контроль за їх виконанням, проведення нарад. 2. Виробнича структура підпр. та її класифікаціяВиробничу структуру скл. виробничі підрозділи п-ва: цехи, дільниці, обслуговуючі господарства, звязки між ними. Побудова виробн структури п-ва відбувається в такій послідовності: 1) визнач. склад цехів п-ва, їх потужність; 2) розрах. площа для кожного цеху і складу; 3) плануються всі транспортні звязки всередині п-ва. Цех - це адміністративно-відокремлена частина п-ва, де виконані певні роботи. 2. Виробнича дільниця - це сукупність відокремлених робочих місць, на яких виконуються технологічно-однорідні роботи. 3. Характерна ознака комбінацької структури - послідовність процесів переробки сировини (металургійна, хімічна). Основу комб ст-ри становлять підрозділи, які виготовляють завершену частку готового виробу(чавун, сталь, прокат). Фактори, що впливають на в-чу ст-ру: Галузева приналежість п-ва Рівень вимог до якості продукції Тип в-ва(одиничне, серійне, масове) Характер в-го процесу. |
ТИПИ ВИРОБНИЧОЇ СТРУКТУРИ | | |
3. Хар-ка загальної структури підпр-ваДИРЕКТОР - очолює і керує п-вом. ГОЛОВНИЙ ІНЖЕНЕР(перший заступник директора) - науково-дослідні та експлуатаційні роботи, відповідає за upgrade. ГОЛОВНИЙ ЕКОНОМІСТ - економічна служба, організація планової роботи, зарплата. НАЧАЛЬНИК В-ВА - забезпечення виконання планів ви-ва. ВИРОБНИЧИЙ ВІДДІЛ - розробка оперативних планів випуску продукції для цехів. ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З КОМЕРЦІЙНИХ ПИТАНЬ - маркетингові ф-ції, вивчення попиту, ринків збуту, реклама. ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З КАДРОВИХ ПИТАНЬ - підбір персоналу БУХГАЛТЕРІЯ - облік п-ва, дотримання фінансової дисципліни, розрахунки. ВІДДІЛ ТЕХН КОНТРОЛЮ - виконює Функціїконтролю якості продукції. Організація управління. |
ЛІНІЙНА | ФУНКЦІОНАЛЬНА | ЛІН-ФУНКЦІОН | ДІВІЗІОНАЛЬНА | МАТРИЧНА | | Кожний підлеглий має лише 1-го керівника, що виконує всі адмін та спец ф-ії у підрозділі. ПЕРЕВАГИ: Чіткість взаємовідносин Надійний контроль Оперативність підготовки та реалізації рішень | Кожний підрозділ отримує розпорядження одночасно від кількох керівників функц підрозділів п-ва. Виконавці підпорядковані одночасно всім ф-м керівникам. НЕДОЛІКИ: Суперечливі стани | Дозволяє організувати управління за лінійною схемою, а ф-ні відділи апарату управління лише допом лін керівник. ПЕРЕВАГИ: Підвищення ефективності роботи функ підрозділів Швидка реалізація управлінських рішень. | Кожен ви-й підрозділ має сою власну структуру управління, що забезпечує його автономне функціонування. Лише кілька стратегічних ф-й централізовані на рівні адміністрації. ПЕРЕВАГИ: Гнучке реагування на зміни в зовн сере-щі Швидке прийняття упр рішень НЕДОЛІКИ: Збільшується чисельність апарату упр. | Разом з лін керівн п-ва та ф-м апаратом упр виділяєть ще тимчасові ланки - проектні групи, тимчасово підпорядковані керів проекту. (п-ва з великою к-тю виробництв обмеженого життєвого циклу). | | |
4. Організаційна структура управління цехамиСтворення цехів вважається доцільним на тих ділянках в-ва, де зайнято не менше 100 чоловік, а на в-ві з важкими умовами праці понад 80 чол. При начальнику цеху створюється апарата управління. В цехах з чисельністю понад 300 - 400 чол передбачається посада замначальника по в-цтву. В цехах з неперервним процесом в-ва (металургійна, хім пром), є змінні начальники цехів. У великих цехах створюється виробничо -диспечерське бюро, а аткож бюро організації праці та заробітної плати. Низовою ланкою в структурі цеху являється дільниця яку очолює майстер. Він несе відповідальність за виготовлення продукції, дає всі вказівки на роб місці ЛітератураЕкономічна енциклопедія: У 3 т. - К.: Академія; Т.: ТАНГ, 2001. Історія економічних вчень: Підручник / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко та ін. - К., 2001. - Розд. III. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Історія економічних учень: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000. - Ч. II. - 4.1-4А. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економіч аналіз. Практикум: Навч. посібник для студентів вузів. Житомир: ЖІТІ, 2000. - 416с. Житна І.П. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. - К.: Вища шк., 1992. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. - К.: Знання, 2000. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. - Київ: КНЕУ, 1999. - 132с. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. - Львів: Світ, 1998. - 208 с. Рішап Ж. Аудіт і аналіз господарської діяльності підприємства. / Під ред. Л.П. Белих - М.: "Аудит ", 2001
|
 |
