Реферат: Політичний портрет Президента Мексики Вінсента Фокса

Реферат: Політичний портрет Президента Мексики Вінсента Фокса

Зміст

Вступ..........................................................................3

1. Біографія Президента Мексики Вісенте Фокса..................................4

2. Прихід Фокса до президентства...............................................7

2. „Касетний” й інші скандали.................................................12

Висновки......................................................................14

Список використаних джерел....................................................16

Вступ

Сімдесят один рік тривало в Мексиці панування інституційно-революційної

партії, яка виявилася після повалення КПРС найстаршим у світі довгожителем у

державного керма. І от нарешті її владі прийшов кінець: на президентських

виборах проти кабінету Франсіско Лабастіди проголосували більшість виборців.

Наступним президентом країни стає Вісенте Фокс, кандидат Партії національної

дії, глава альянсу за зміни.

У Мексиці з’являється не просто новий президент. Ще не надягши президентську

стрічку, Вісенте Фокс входить в історію як перший опозиційної президент змін.

Він переміг кандидата правлячої партії, висуванці якої 12 разів підряд

займали вищий державний пост. Контраст між яскравим, харизматичним,

емоційним, настроєним на перемогу Фоксом і сірим, млявим статичним Лабастідой

був очевидним. Але не тільки цим "переграв" новий президент колишню систему.

"Мій проект - це заклик до мексиканців почати разом просуватися до

демократії, до розвитку на загальне благо. Я пропоную уряд, діяльність якого

будуть визначати найкращі люди країни. Я пропоную уряд, що буде діяти

відкрито, ясно, чітко", - говорив він своїм виборцям.

1. Біографія Президента Мексики Вісенте Фокса

Вісенте Фокс Кесада народився 2 липня 1942 року в Мехіко в

багатодітній родині заможного підприємця.

Середню освіту В.Фокс одержав у школі єзуїтів у місті Леон. В 1964 році

закінчив економічний факультет Іберо-американського університету в

мексиканській столиці, в 1970 році - аспірантуру Гарвардського університету

за фахом "Управління бізнесом".

В 1964 році влаштувався на роботу в мексиканську філію компанії "Кока-Кола"

як диспетчер по доставці готової продукції. Працездатність, неабиякі

організаторські здатності й інші ділові якості дозволили В.Фоксу за короткий

строк зробити запаморочливу кар'єру. В 1965 році його призначають окружним

адміністратором, в 1966 році - районним адміністратором, в 1968 році -

регіональним менеджером. В 1970 році він зайняв пост директора по маркетингу,

а в 1975 році став наймолодшим в історії компанії "Кока-Кола" президентом її

мексиканської філії.

В 1979-1988 роках В.Фокс - генеральний директор з питань стратегічного

планування групи підприємств "Фокс" й одночасно - радник Мексикано-

американської торговельної палати.

В 1988 році він почав свою політичну кар'єру як активіст правоцентристської

Партії національної дії (ПНД). Після свого обрання депутатом В.Фокс активно

виступав проти корупції в правлячій у той час Інституційно-революційні партії

(ІРП) і структурах державної влади, став відомий як активний прихильник

розвитку в Мексиці конкурентноздатного сільського господарства, малого й

середнього бізнесу.

В 1991 році брав участь у виборах на пост губернатора штату Гуанахуато, однак

зазнав поразки від кандидата ІРП. Виявивши властиві йому наполегливість і

послідовність, В.Фокс в 1995 році вдруге балотувався на пост губернатора

штату й переміг з більшою перевагою.

В 1999 році був висунутий кандидатом у президенти від коаліції "Альянс за

зміни", у яку, крім ПНД, увійшла також Екологічна партія "зелених" Мексики.

Проводив передвиборну кампанію під гаслами демократизації політичної системи

країни, боротьби з 70-літньою партійною гегемонією ІРП, викорінювання корупції

й підтримки підприємництва[1].

На президентських виборах 2 липня 2000 року Фокс здобув перемогу з перевагою

в 7 % над кандидатом від ІРП й 1 грудня 2000 року став на посаду глави

держави.

В.Фокс виступає за зміцнення позицій Мексики в міжнародних і регіональних

справах. При цьому його відрізняють прагматизм, прагнення зберегти в

зовнішній політиці країни її традиційні установки й самостійну спрямованість,

гнучко враховувати міжнародні справи як США й Канади, так і ведучих держав

Латинської Америки.

У внутрішній політиці В.Фокс взяв курс на проведення перетворень, спрямованих

на подальшу демократизацію мексиканського суспільства, вирішення назрілих

соціальних проблем. Він є прихильником проведення реформ виборчої системи

країни, у сфері фінансів й енергетики.

Добре володіє ораторським мистецтвом. Говорить спокійно, з розстановкою,

чітко й переконливо. У полеміці стриманий і неагресивний. Демонструючи

близькість до простого народу, у виступах схильний до імпровізації, вживання

образних порівнянь, прислів'їв і приказок. Разом з тим, на офіційних заходах

воліє суворо дотримуватися заздалегідь підготовлених текстів.

В.Фокс має якості харизматичного політика, що проявляються в спілкуванні з

людьми - увага й доброзичливість. Твердо відстоює власну думку. Енергійний,

відрізняється високою працездатністю, вміє організувати роботу колективу в

складних умовах.

Захоплюється верхівковою їздою. Улюблений відпочинок - кінні прогулянки на

околицях приналежного йому ранчо Сан-Крістобаль (штат Гуанахуато). Однак,

перенесена в 2003 року складна операція на хребті обмежує в цьому плані

можливості президента.

Фокс став засновником благодійного фонду для дітей-сиріт "Каса Куна Аміго

Даніель", заснував популярний в штаті Гуанахуато загальноосвітній навчальний

заклад "Інстітуто Лукс".

У липні 2001 року вдруге одружився з Мартою Саагун, що була секретарем

президента. Вона народилася в 1953 року, пройшла курс навчання в

університетах Дубліна й Кембриджа, має веселий і товариський характер. В.Фокс

ніжно ставиться до дружини, прислухається до її порад, заохочує активну

суспільну діяльність.

У Президента Мексики четверо дітей, усиновлених у попередньому шлюбі.

2. Прихід Фокса до президентства

Звикати до президентського крісла Вінсенті Фоксу напевно не довелося.

Змінився лише характер завдань - протягом досить тривалого часу він обіймав

посаду президента компанії "Кока-Кола" у Мексиці й Латинській Америці. Можна

скільки завгодно абстрактно стверджувати, що в керуванні великою компанією й

державою багато загального. Проте порівнювати навіть такий гігантський

концерн, як "Кока-Кола", з будь-яким, навіть самою маленькою державою,

некоректно. До того ж говорити, наскільки успішно застосовував менеджерські

навички Вінсенте Фокс, можна буде тільки після певного проміжку часу.

Слід зазначити, що шлях Фокса-бізнесмена був значно менш тернистим, чим його

політичний шлях. Для того щоб здійнятися від простого експедитора, що

об’їздив всі дороги країни, до регіонального президента, йому треба було

всього десять років, тоді як сходження від рядового члена Партії національної

дії до президента зайняло 24 роки.

Мабуть, уперше він змусив заговорити про себе в загальнонаціональному

масштабі, досить своєрідно відреагувавши на перемогу в президентських виборах

1988 року Карлоса Салінаса. Тоді він став перед телекамерами із прикріпленими

до вух обгорілими виборчими бюлетенями. Так він виразив свій протест проти

маніпуляцій у ході виборчої кампанії. Не виключено, що саме ця витівка стала

причиною поразки Фокса, що висував свою кандидатуру на губернаторських

виборах у рідному штаті - його успішно "прокотили". Офіційно, - виборці, хоча

існує чимало натяків, що перемогу, як говориться, у нього попросту "украли".

Голосний протест, затіяний Фоксом, змусив президента Салінаса звільнити

"узурпатора". Проте губернатором тоді Фокс так і не став - президент своїм

рішенням поставив на цю посаду іншу людини. Добре хоч – однопартійця

Вінсенте.

Фокс не впав у відчай й під час наступного "забігу" обставив конкурентів,

прийшовши до фінішу в тім же штаті зі значним відривом. Як свідчить офіційна

біографія президента, за п'ять років губернаторства він зумів вивести штат у

десятку лідерів країни. Це стало вагомим аргументом, щоб "Альянс за зміни" -

блок, що сформувався під президентські вибори 2000 року, - висунув його в

претенденти на високий пост.

Аналітики стверджують, що перемога на президентських виборах була обумовлена

двома обставинами - правильним вибором партнерів по коаліції й умілій

пропаганді. "Альянс" переграв більш досвідчених конкурентів з рахунком 10:1.

Саме в такій пропорції під час передвиборної кампанії перебували групи

підтримки "Альянсу" й Інституційної революційної партії.

Маючи вміння й навичками організації продажів прохолодних напоїв і

ковбойських чобіт (одна з компаній Фокса займалася випуском й експортом цих

виробів), кандидат у президенти проте не міг не розуміти, що "продати" себе

виборцям - завдання більш високого порядку. Для своєї виборчої кампанії Фокс

обрав помітне, хоча й немудре гасло: "Ми вже перемогли". Хоча, треба визнати,

фінішна пряма була самою важкою: Фокс запекло намагався наздогнати в

рейтингах кандидата від інституційних революціонерів.

Незважаючи на чисельну перевагу груп підтримки й популярність екологічних

ідей (в "Альянс" входила також Партія зелених), рейтинг Фокса протягом всієї

передвиборної кампанії практично збігався з показниками його конкурента -

інституційного революціонера Франсіско Лабастіди. Пресинг Фокса був досить

сильним: останні два тижні до виборів Франсіско Лабастіда ліворуч і праворуч

роздавав телевізори, набори інструментів і пральні машини. Догоджав тим, що

зібралися на мітинги підтримки концертами, цирковими виступами й

стриптизерами. Хоча так і не зміг обілити образ своєї партії, яка загрузла у

скандалах і корупції.

Але вирішальною, мабуть, виявилася особиста чарівність кандидата Фокса й

напір, з яким він обіцяв взятися за вирішення завдань, що стояли перед

країною, внутрішню й зовнішню політики.

Він обіцяв, що не буде демонструвати колючу непоступливість по дрібницях, а,

навпаки, буде напористий і послідовний у вирішенні серйозних проблем - таких

як боротьба з нелегальною імміграцією й незаконним оборотом наркотиків.

Досить сенсаційно пролунали його наміри, прийшовши до влади, „розібратися” із

проблемою Ч’япаса за 15 хвилин.

Повстання сапатистів почалося сім років тому в південному мексиканському штаті

Ч’япас. Їхні основні вимоги - це видалення військових із щонайменше семи

основних баз у Ч’япасі, звільнення членів руху, що перебувають в ув’язненні, й

визнання Конституцією Мексики прав корінного населення

[2].

Тодішній уряд Інституційної революційної партії, що правила Мексикою протягом

70 років підряд, заявив, що вживає законні дії проти збройних лівих

повстанців.

Судячи з розвитку подій, Фокс не страждає "політичним склерозом": традиційно

відмічуваний аналітиками сотий день президентства новий хазяїн

президентського палацу відзначив тим, що направив у мексиканський конгрес

проект закону про права, звільнив кілька десятків ув'язнених і закрив кілька

військових баз. Але сапатисти як і раніше незадоволені: вони вважають, що це

всього лише популістські міри. Однак готовність до діалогу продемонстрували,

організувавши масовий марш протесту, що пройшов по 12 штатам країни. Подія

викликала великий міжнародний резонанс. Досить згадати, що під час його

проведення ціни готельних номерів підскочили ледь не вдвічі.

Фокс запропонував лідерові повстанців Маркосу провести зустріч у

президентському палаці, але заколотники поки ніяк не відреагували на це

запрошення. Президент думає, що вже сам факт того, що марш відбувся, є

ознакою більших змін у мексиканській політиці. "Маркос раніше не міг би собі

й уявити, що в країні буде такий рівень свободи, демократії й відкритості", -

заявив Фокс.

Він обіцяв також, що почне активно проводити в життя близьку йому ідею

перетворення Північноамериканського торговельного союзу в організацію з більш

великими повноваженнями - на зразок ЄС.

Під час теледебатів зі своїм конкурентом Фокс не стверджував, що в нього є

рецепти на всі випадки життя. Але він зумів переконати громадян своєї країни,

що, у в яку б сторону політичної дороги не почав рух президент Фокс, у

кожному разі рухатися по ній він буде швидше й більш осмислено, ніж його

попередники.

Законні демократичні підстави, на яких Вінсенте Фокс став президентом

Мексики, - мабуть, самий головний козир у його руках. Для США й Канади -

партнерів Мексики по НАФТА - Північноамериканській угоді про вільну торгівлю

- позбавлена присмаку гіркоти попередніх передвиборних скандалів і

маніпуляцій демократична процедура, яка привела Фокса до влади, сама по собі

є гарною підставою для того, щоб мати з ним справу.

"Бідна Мексика! Настільки далека від Бога, настільки близька до США..." -от,

мабуть, самий поширений мексиканський політичний жарт. Але поки відносини з

"північним сусідом" складаються непогано. Звичайно, без тертя не обходиться,

але те, що свій перший візит у статусі президента Джордж Буш наніс саме в

Мексику, говорить багато про що.

Мексиканці сподіваються, що Америка ширше відкриє для них американську

границю, яку зараз сотням тисяч із них доводиться перетинати незаконно,

піддаючись нападам розбійників. Є надія, що мільйонам мексиканців, що

незаконно проживають у США без дозволу на роботу, оголосять амністію, і вони

будуть не тільки легалізовані, але й зможуть претендувати на безкоштовну

освіту й медобслуговування. Мексиканці також сподіваються, що для них введуть

у США статус "гастарбайтерів" і будуть видавати тимчасові візи.

В інаугураційній промові Фокс пообіцяв громадянам повний розрив з минулим, що

запам'яталося, в основному, низкою скандалів про корупцію й повільну

боротьбою з повстанцями в провінції Ч’япас. За словами Фокса минула влада

розуміла політику як монолог, він же буде будувати своє президентство на

діалозі. Першою реалізованою обіцянкою нового президента стало рішення про

доступ до мільйонів секретних документів служб безпеки, які проливають світло

на порушення прав людини в Мексиці протягом більше 40 років.

Розсекречені документи відносять до справ, що мали місце до 1985 року. Серед

них є свідчення того, що сотні політичних активістів стали жертвами катувань

й убивств.

Сотні людей загинули й близько 500 пропали безвісти під час кампаній, які

проводилися службами безпеки наприкінці 60-х - початку 70-х років. Поки

невідомо, що буде зроблено із цими розсекреченими документами. Але президент

Фокс уже заявив, що його уряд не зупиниться ні перед чим і буде судити всіх

винних, включаючи колишніх президентів. Він додав, що його метою є винятково

істина й більше нічого.

Президент Мексики Вінсент Фокс запропонував внести в Конституцію країни,

прийняту в 1917 році, значні зміни, що відображають демократичні зміни, які

відбулися в суспільстві за минулий час. Зокрема, він запропонував внести в

Основний Закон статтю про імпічмент. Президент виразив готовність погоджувати

з конгресом призначення міністрів, по нинішній Конституції це не потрібно.

Фокс закликав до широкого обговорення назрілої конституційної реформи.

2. „Касетний” й інші скандали

Як часто буває у світі політики (особливо в передвиборній гарячці), компромат на

Фокса став з'являтися в місцевій пресі ще задовго до інаугурації. Газети

намагалися опорочити його зв'язками з відомим у країні мільйонером, власником

найбільшого в Мексиці банку "Банамекс", Роберто Хернандесом. За даними газети

"Республіка", на його земельній ділянці розташований пункт перевалки

наркотиків, звідки здійснюється перекидання "не менш третини всього кокаїну, що

попадає в США". У народі це місце називають "кокаїновим півостровом". Однак

далі газетних публікацій справа не пішла, хоча дехто продовжував стверджувати,

що Фокс навіть свою перемогу на виборах відзначав у компанії Хернандеса

[3].

Куди більше резонансним виявився скандал, що виник внаслідок появи

роздруківок приватної розмови між президентом Фоксом і команданте Кастро.

Скандал розвивався так. Наприкінці березня 2002 року, аргументуючи свій

достроковий від'їзд із конференції, Кастро заявляє, що причина цього -

позиція президента Мексики, що змусив кубинського лідера покинути форум у

зв'язку з майбутнім приїздом у Монтеррей президента США Джорджа Буша.

Кубинський лідер виступив по національному телебаченню, затаврував президента

Мексики як брехуна й на підтвердження своїх слів обнародував запис приватної

телефонної розмови між ним і Фоксом. Запис розкриває причину спішного

від'їзду Кастро. Виявилося, що після виступу Фіделя Кастро мексиканський

президент, подякувавши кубинському лідеру за участь у форумі, тихенько

попросив його відбути, оскільки очікується приїзд Буша.

Після такого відношення Кастро розуміє, що "дипломатичні відносини

припинені". Пікантність ситуації полягає в тому, що із всіх країн Західної

півкулі тільки Мексика підтримує з Гаваною дипломатичні відносини. Незабаром

з різних джерел стали проявлятися деталі "монтеррейскої справи". Але Фідель

образився й тому пішов ва-банк. Команданте заявив, що готовий піти у

відставку, якщо ким-небудь раптом буде доведено, що зазначеної розмови не

було й плівка підроблена.

Однак кубинці можуть спати спокійно - Фідель не піде. Недавно Вінсенте Фокс

вибачився перед громадянами країни за свою неправду в березневому інциденті

навколо участі кубинського лідера Фіделя Кастро в монтеррейській конференції.

Крім вибачень, маленькою компенсацією для Кастро може служити демарш Фокса,

що відмовився їхати в Штати й навіть від прийому на ранчо Буша. Мексика не

згодна зі стратою Хав'єра Суареса Медини, що був засуджений до страти за

вбивство 13 років тому в Техасі поліцейського. Незважаючи на особисте

прохання Фокса про відстрочку, вирок був приведений у виконання.

Висновки

Входження президента Мексики Вінсенте Фокса у владу супроводжувалося

практично одночасною катастрофою багатьох традицій країни. Головною з них,

мабуть, була сама перемога. Його обрання поклало кінець безроздільному

правлінню Інституціональної революційної партії, що тривав з 1917 року. Не

менш вражають його політичні реформи: він відкрив доступ до мільйонів

секретних матеріалів органів безпеки країни з метою пролити світло на

порушення прав людини в Мексиці в часи так званої "брудної війни" проти лівих

повстанців, зняв напруженість у заколотних провінціях. Але самим революційним

кроком уважається його пропозиція ввести в Конституцію країни статтю про

імпічмент президента.

Нобхідно відзначити, що його зовнішня політика традиційно спрямована на

зміцнення політичної й економічної незалежності країни й ґрунтується на

принципах самовизначення народів, невтручання у внутрішні справи, на мирному

вирішенні конфліктів, юридичній рівності держав, взаємовигідному міжнародному

співробітництва.

Підхід Фокса до основних проблем сучасного міжнародного життя носить у цілому

конструктивний характер. Він традиційно дотримується принципів миролюбства,

закликає до загального роззброювання й виступає за утвердження принципів

мирного співіснування, що сприяє захисту її національних інтересів і

зміцненню міжнародного авторитету країни. Фокс виступає за активізацію

діяльності міжнародних форумів з питань роззброєння, за повне знищення

ядерної зброї й за прийняття термінових кроків у цій області.

Феномен успіху Вісенте Фокса - багата їжа для соціологів, психологів, піар-

технологів, журналістів. Як й інші харизматичні лідери, він популіст і

прагматик. Особливо талановитий у ролі іміджмейкера. "Продаж іміджу й

випромінювання оптимізму" - так назвав мексиканський журналіст Хесус Сильва

Ерцог суть політ-технологій Фокса. Він вважає, що "образ Фокса зробив

багатьох мексиканців фанатичними прихильниками його містичної сили".

Вінсенте Фокс Кесада став першим лідером, що прийшов у владу в

латиноамериканській країні з бізнесу, а не з армії або бюрократичних

інститутів. І першим за всю історію країни президентом-холостяком. Точніше,

розведеним. Перервано неодружений статус було досить ефектно: шлюб з Мартою

Саагун Хіменес президент підніс собі як подарунок у день народження.

Президент Мексики вже наближається до закінчення свого першого строку. Чи

бачить Вінсент Фокс перспективу другого обрання - поки невідомо. Принаймні ,

повинен. Адже, як свідчить його медична карта, він, зі своїм двометровим

ростом, на голову вище інших громадян країни.

Список використаних джерел

1. Амбарцумов Є. Конец однопартийной системы в Мексике // Независимая

газета. – 4 июля 2000. - №121. – С. 6.

2. Белецкий М. Разрушитель традиций // Столичные новости. – 2002. - №38.

– С. 5.

3. Голубов А., Паска Н. Портрет Висенте Фокс Кесада // Эхо планеты. - №34

(18 - 24 августа 2000 года) .- С. 5.

4. Загадка субкоманданте Маркоса // Российские Вести. – 2003. - 24-30

декабря. – С. 11.

5. Носов Ю. В Мексике Марии не хотят стать Мэри // Эхо планеты. - №34 (18

- 24 августа 2000 года).- С. 8.

6. Сто тринадцать лет спустя. Российский лидер впервые побывал в Мексике

// Время. - 08 июня 2004. - №98. – С. 5.

7. Хачатуров К. Висенте Фокс – популист, прагматик, шоумен // Независимая

газета. – 2004. – №96. – С. 3.

[1] Голубов А., Паска Н. Портрет Висенте

Фокс Кесада // Эхо планеты. - №34 (18 -- 24 августа 2000 года).- с.

5.

[2] Хачатуров К. Висенте Фокс – популист,

прагматик, шоумен // Независимая газета. – 2004. – №96. – с. 3.

[3] Загадка субкоманданте Маркоса //

Российские Вести. – 2003. - 24-30 декабря. – с. 11.