Експертиза та порівняльні споживчи тестування зубних щіток

Експертиза та порівняльні споживчи тестування зубних щіток

2

Зміст

Вступ

Розділ 1. Товарознавчі аспекти нормативно - правової бази щодо

проведення експертизи зубних щіток

1.1 Правове регулювання проведення експертизи непродовольчих товарів

1.2 Аналіз нормативних документів, що регламентують якість

зубних щіток

1.3 Роль експертизи в підвищенні якості зубних щіток

Розділ 2. Експертиза якості та споживче тестування зубних щіток

2.1 Об'єкти, методи та постановка задачі дослідження зубних щіток

2.2 Товарознавча характеристика сучасного асортименту зубних щіток

на ринку України

2.3 Вимоги до якості зубних щіток

2.4 Експертиза якості зубних щіток

2.4.1 Дослідження органолептичних показників

2.4.2.Фізико - хімічні та мікробіологічні дослідження

2.4.3 Експертиза маркування та пакування

2.4.4 Порівняльні споживчі тестування

2.5 Рекомендації споживачам щодо вибору зубних щіток

Розділ 3. Аналіз захисту прав споживачів при реалізації зубних щіток

3.1 Аналіз роботи Київського обласного управління із захисту прав споживачів та Українського центру з проблем захисту прав споживачі

3.2 Розробка програми інспекційної перевірки підприємств, що реалізують зубні щітки

3.3 Рекомендації контролюючим органам щодо перевірки підприємств,

що реалізують зубні щітки

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

КЛЮЧОВІ СЛОВА

Зубна щітка, експертиза, ступінь жорсткості, дослідження, нормативна база, законодавча база, якість, щетина, сировина, матеріали, метод, пластмаса, полімер, порівняльні споживчі тестування, стираюча дія, очищаюча дія, захист прав споживачів, удосконалення.

СЛОВНИК СКОРОЧЕНЬ:

ПА - поліамід;

СФ - спектрофотометр;

ІЧ - інфрачервоний;

КМУ - Кабінет Міністрів України;

СПД - суб'єкт підприємницької діяльності.

ВСТУП

На сьогоднішній день на ринку України присутні різні види зубних щіток за виробником, розміром та призначенням. Але механічні щітки користуються найбільшим попитом, саме тому їх вивчення є актуальною проблемою сьогодення. Зубні щітки відносяться до товарів, що використовуються всіма верствами населення різного віку кожен день протягом усього життя. Саме тому дослідження цього товару, виявлення його параметрів, сировини та вплив якості зубних щіток на життя та здоров'я людини є дуже важливим.

Саме тому об'єктом дослідження курсової роботи є механічні зубні щітки.

Метою магістерської роботи ознайомлення з характеристикою основних видів та загальних технічних вимог до зубних щіток, а також дослідження якості зубних щіток за допомогою органолептичних, фізико - хімічних, мікробіологічних показників та споживчого порівняльного тестування.

Магістерська робота виконувалась відповідно до тематики науково - дослідних робіт кафедри товарознавства та експертизи непродовольчих товарів « Розроблення методологічних засад і практичних рекомендацій й визначення конкурентоспроможності непродовольчих товарів» розділу «Експертиза сировини та матеріалів».

Для дослідження вказаної мети потрібно вирішити наступні завдання:

§ проаналізувати нормативно - правову базу щодо проведення експертизи зубних щіток та ролі експертизи в підвищенні якості зубних щіток;

§ ознайомитися з товарознавчою характеристикою сучасного асортименту зубних щіток на ринку України;

§ дослідити зубні щітки за органолептичними, фізико - хімічними та мікробіологічними показниками;

§ провести експертизу маркування та пакування, а також порівняльні споживчі тестування зубних щіток.

Методами дослідження є:

§ органолептичний;

§ фізико - хімічний;

§ мікробіологічний;

§ споживче тестування.

Предметом дослідження є експертиза та порівняльні споживчі тестування зубних щіток.

Об'єктом дослідження є механічні зубні щітки.

Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблено програму та рекомендації контролюючим органам щодо перевірки підприємств, що реалізують зубні щітки, рекомендації споживачам щодо вибору продукції та проведено порівняльне споживче тестування.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що були проведені дослідження якості зубних щіток, що виготовлені в різних країнах світу та присутні на ринку України, а саме дослідження сировини та матеріалів, що використовується для виготовлення зубних щіток. Було зроблене співставлення вимог нормативної документації щодо показників якості, що діє в нашій країні та тих властивостей, які набули зубні щітки в процесі розвитку та розширення ринку на сьогоднішній день.

Магістерську роботу викладено на 99 сторінок, що складається зі вступу, з- х розділів, висновків та пропозицій, 11 таблиць, 14 рисунків, додатків та списку використаної літератури.

Результати магістерської роботи, а саме експертизи та споживчих тестувань були представлені на студентській науковій конференції «Товарознавчі аспекти розвитку ринку», яка проходила 22-23 травня 2007 року в Київському національному торговельно-економічному університеті.

РОЗДІЛ 1. ТОВАРОЗНАВЧІ АСПЕКТИ НОРМАТИВНО - ПРАВОВОЇ БАЗИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ЗУБНИХ ЩІТОК

1.1. Правове регулювання проведення експертизи непродовольчих товарів

Захист прав споживачів - це одне з провідних завдань кожної цивілізованої держави. Незалежно від політичної і економічної ситуації в країні люди купляють товари і користуються різними послугами. За роки незалежності України відбулися певні позитивні зрушення захисту прав споживачів.

В основу законодавства України про захист прав споживачів покладено Керівні принципи захисту прав споживачі, які Були прийняті 9 квітня 1985 року Генеральною Асамблеєю ООН. Керівними принципами захисту прав споживачів проголошено пріоритетність інтересів споживачів перед виробниками, торгівлею та іншими послугами, їх права на доброякісну, безпечну для здоров'я продукцію, на чесну інформацію про товари і послуги, на уважне ставлення до їх претензій [16].

Основним законом України є Конституція. Конституція України - це перший законодавчий акт, що дбає про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя. Статтею 42 Конституції України чітко визначає : «Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності організацій і споживачів[1].

Необхідність в особливій правовій охороні споживача існує внаслідок того, що в умовах вільної конкуренції, лібералізації, економічної та юридичної ситуації створення загального ринку споживач завжди виступає як жертва, внаслідок нав'язування йому неякісних товарів та послуг, тому захист є необхідним.

Виходячи зі змісту принципу статті 3 Конституції України : «Людина, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свобода людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і сводоб людини є головним обов'язком держави», можна зробити висновок що саме держава повинна забезпечувати збереження прав і свобод людини як споживача.

Принципи, що покладені в основу Конституції України є основою також і для Закону України «Про захист прав споживачів», що на мою думку є основним нормативним, законодавчим актом нашої держави, за допомогою якого держава забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів, надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) і обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я та життєдіяльності [16].

Законодавча та нормативна документація має велике значення насамперед для встановлення загального поняття, значення якості товару. Саме якість є єдиним орієнтиром як для виробників, так і для споживачів. Але не слід забувати про те, що безпосередньо допомагає кінцевому споживачеві отримати якісний та безпечний товар. Таким визначальним фактором є загальна експертиза. Саме вона регламентує вимоги до процедури незалежної експертизи непродовольчих товарів, встановлює порядок проведення експертизи, який вимагає безпосередньо держава. Роль законодавчої та нормативної документації полягає у встановлені внутрішнього та зовнішнього розпорядку проведення експертизи, покращення її якості та відповідності встановленим вимогам [ 30].

Основними нормативними та законодавчими актами, що регулюють проведення товарознавчої експертизи є:

1.Закон України « Про захист прав споживачів» № 3161- VI від 01.12.05 року.

2.Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671 від 1998 року.

3.Закон України «Про екологічну експертизу» №8 від 1995 року.

4.Закон України «Про інформацію» №2658 від 02.10.1992 року.

5.Наказ «Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи» №247 від 09.10.2000 року.

6. Закон України «Про рекламу» № 3253- IV від 21.12.2005 року.

7.Инструкция о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству № П-6 от 15.06.65г.

8.Инструкция о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству № П-7 от 25.04.66 г.

9.Інструкція про порядок визначення країни походження товарів, послуг, оформлення та засвідчення сертифікатів відповідних форм №21(5) від 27.03.2002 року.

10.Методика проведення товарознавчої експертизи експертами Торгово-промислової палати від 26.09.2005 року.

Закон України «Про торгово-промислові палати України» №671 від 1998 року визначає загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, встановлює організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою.

Торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання. Саме ці організації створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн. Завданнями, які перед собою ставлять торгово-промислові палати є: сприяння розвиткові зовнішньоекономічних зв'язків, експорту українських товарів і послуг, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, освоєнні нових форм співробітництва; представлення інтересів членів палати з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами; організація взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності, координація їх взаємовідносин з державою в особі її органів; участь в організації в Україні та за кордоном професійного навчання і стажування фахівців - громадян України з питань підприємництва, розвитку конкуренції, а також у розробленні та реалізації державних і міждержавних програм у цій галузі; сприяння в організації інфраструктури інформаційного обслуговування підприємництва; надання послуг для здійснення комерційної діяльності іноземним фірмам та організаціям; встановлення і розвиток зв'язків з іноземними підприємцями, а також організаціями, що об'єднують або представляють їх, участь у роботі міжнародних неурядових організацій та інших спільних організацій та інші завдання.

Торгово-промислові палати мають право: проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців; представляти і захищати законні інтереси торгово-промислової палати або за дорученням її членів їх інтереси; звертатися за дорученням осіб, права яких порушені, до Антимонопольного комітету України із заявами про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції; проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість; засвідчувати і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями та інші документи, пов'язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності; здійснювати декларування зовнішньоторговельних вантажів у випадках, передбачених законом; створювати, реорганізовувати і ліквідовувати підприємства та інші організації з метою виконання статутних завдань у порядку, встановленому законом; самостійно визначати методи здійснення своєї діяльності, встановлювати структуру, штатний розпис, чисельність працівників, форми і розміри оплати та матеріального стимулювання їхньої праці згідно з законодавством України; створювати за ініціативою учасників спору третейські суди відповідно до законодавства України, галузеві або територіальні комітети (ради) підприємців, цільові секції фахівців-консультантів; здійснювати інші повноваження, що не суперечать законодавству України [2].

Згідно з Законом України «Про екологічну експертизу» №8 від 1995 року екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що Ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці до проектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Завданням законодавства про екологічну експертизу є регулювання суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.

Основними завданнями екологічної експертизи є:

1) визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

2) організація комплексної, науково обгрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил;

4) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, і якість природних ресурсів;

5) оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

6) підготовка об'єктивних, всебічно обгрунтованих висновків екологічної експертизи.

Основними принципами екологічної експертизи є:

1) гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища;

2) збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;

3) наукова обгрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність;

4) екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;

5) державне регулювання;

6) законність.

Об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

В Україні здійснюються державна, громадська та інші екологічні експертизи.

Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади.

Експертом екологічної експертизи може бути спеціаліст, який має вищу освіту, відповідну спеціальність, кваліфікацію і професійні знання, володіє навичками аналізу експертної інформації і методикою еколого-експертної оцінки, а також має практичний досвід у відповідній галузі не менше трьох років.

Експерт державної екологічної експертизи має право:

1) одержувати на свою вимогу відомості та матеріали, необхідні для проведення екологічної експертизи;

2) ставити питання про відхилення поданих на екологічну експертизу матеріалів, які не відповідають вимогам природоохоронного законодавства, екологічним стандартам і нормативам та врахування яких потребує додаткових досліджень, пошукових робіт чи виділення додаткових капіталовкладень;

3) вносити пропозиції про залучення до проведення екологічної експертизи висококваліфікованих спеціалістів, науковців, створення належної матеріально-технічної та інформаційної бази;

4) на викладення особистої думки щодо висновків проведеної екологічної експертизи.

Експерт екологічної експертизи зобов'язаний:

1) дотримувати встановлених строків та порядку здійснення екологічної експертизи, норм і вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки;

2) забезпечувати всебічне, комплексне, об'єктивне, якісне і ефективне проведення екологічної експертизи;

3) своєчасно готувати обгрунтовані та об'єктивні висновки;

4) обгрунтовувати пропозиції про повернення документації на об'єкти екологічної експертизи на доопрацювання;

5) вносити відповідні пропозиції щодо вдосконалення форм і методів проведення екологічної експертизи;

6) заявляти самовідвід за наявності особистої заінтересованості щодо конкретного об'єкта екологічної експертизи.

Процедура проведення екологічної експертизи передбачає вирішення еколого-експертними органами чи формуваннями завдань експертного дослідження і оцінку об'єктів екологічної експертизи, підготовку обгрунтованого об'єктивного еколого-експертного висновку.

Процедура проведення екологічної експертизи передбачає:

1) перевірку наявності та повноти необхідних матеріалів і реквізитів на об'єкти екологічної експертизи та створення еколого-експертних комісій (груп) відповідно до вимог законодавства (підготовча стадія);

2) аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи, в разі необхідності натурні обстеження і проведення на їх основі порівняльного аналізу і часткових оцінок ступеня екологічної безпеки, достатності та ефективності екологічних обгрунтувань діяльності об'єктів екологічної експертизи (основна стадія);

3) узагальнення окремих експертних досліджень одержаної інформації та наслідків діяльності об'єктів експертизи, підготовку висновку екологічної експертизи та подання його заінтересованим органам і особам [3].

Инструкция о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству № П-6 от 15.06.65г.

Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технчіними вимогами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими правилами не встановлено іншого порядку проведення приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю.

Основні показники, що регламентує ця інструкція для збереження якості продукції під час приймання продукції є:

· Чітке виконання встановлених правил пакування та маркування продукції, опломбування окремих місць;

· Розвантаження продукції, що відповідає за якістю та комплектності вимогам, встановлених стандартами, технічними вимогами, зразками - еталонами тощо;

· Чітке та правильне оформлення документів, що регламентують якість та комплектність продукції, що поставляється ( технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість), розвантажувальних та розрахункових документів, відповідність вказаних в них даних про якість та комплектність продукції фактично [7].

Инструкция о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству № П-7 от 25.04.66г.

Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними вимогами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими правилами не встановлено іншого порядку проведення приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за якістю та комплектністю, а також тари під продукцією та товарами [8].

Методика проведення товарознавчої експертизи експертами Торгово-промислової палати від 26.09.2005 року.

Ця методика призначена для забезпечення результативного та ефективного проведення товарознавчої експертизи і формулює вимоги та процедури щодо визначення кількості, якості й комплектності продукції (у тому числі експортної та імпортної), включаючи стан пакування, маркування, умов транспортування та зберігання, відбір зразків (проб) тощо, а також вимоги до оформлення акта експертизи за результатами перевірки. Вимоги цієї методики є обов'язковими для всіх учасників процесу проведення товарознавчої експертизи. Ця методика надає визначення всіх термінів та визначень, що застосовуються в експертизі, а саме:

· товарознавча експертиза - незалежне дослідження об'єкта експертизи, провадження компетентним спеціалістом (експертом) на підставі об'єктивних фактів із метою одержання достовірного рішення щодо поставленого завдання;

· замовник експертизи - суб'єкт господарської діяльності, який зацікавлений у проведенні експертизи та замовляє її проведення;

· суб'єкт господарської діяльності - підприємство, установа, організація ( їх філія, представництво, відділення) незалежно від форми власності, іноземна юридична особа (їх філія, представництво, відділення), фізична особа, що здійснює господарську діяльність на території України;

· організатор експертизи - палати, які на підставі заявки замовника організують проведення експертизи;

· експерт - компетентний спеціаліст, який безпосередньо здійснює експертизу, несе персональну відповідальність за достовірність і повноту результатів експертизи, обґрунтованість висновків відповідно до завдання на проведення експертизи, атестований в установленому порядку на проведення одного або декілька видів робіт з експертизи та/або сертифікований у Системі та занесений в Реєстр у Системі;

· реєстр - це система даних щодо атестованих експертів, викладачів, акредитованих учбових центрів, експертних організацій та експертів-аудиторів з акредитації експертних організацій;

· акт експертизи - акт експертизи або експертний висновок;

· журнал-журнал реєстрації документів із проведення експертизи (на паперовому носії та/або в електронному вигляді)[9](Додаток А).

Отже, правове регулювання проведення експертизи непродовольчих товарів регламентується в повному обсязі. Кожен поступовий крок процесу експертизи контролюється чинним законодавством України. Завдяки такій правовій базі наша держава має всі підстави для якісного контролю непродовольчих товарів, щодо різних показників та має змогу повного забезпечення відповідності товарів встановленим вимогам.

1.2 Аналіз нормативних документів, що регламентують якість зубних щіток

Основними нормативними документами, що регламентують якість зубних щіток є стандарти, які містять в собі загальні вимоги щодо показників якості, а також висновки державної санітарно - епідеміологічної експертизи, що безпосередньо дають гарантію безпечності зубних щіток для кінцевого споживача. Основними стандартами, що регламентують якість зубних щіток є :

1.ГОСТ 3688-91 «Щетки зубные. Общие технические условия»;

2.ГОСТ 28637 -90 «Изделия щетинно - щеточные. Методы контроля»;

3.ГОСТ 28660-90 « Изделия щетинно-щеточные. Маркировка, упаковка, транспортировка и хранение».

ГОСТ 3688-91 «Щетки зубные. Общие технические условия» розповсюджується на зубні щітки, що призначені для гігієни порожнини роту. Він не розповсюджується на зубні щітки, які мають механічні, електричні та інші приводи. Стандарт регламентує основні розміри зубних щіток, приймання, методи випробувань, транспортування та зберігання, технічні вимоги:

· характеристики основних видів;

· вимоги до матеріалів та комплектуючих виробів;

· комплектність;

· маркування та пакування[10].

ГОСТ 28637 -90 «Изделия щетинно - щеточные. Методы контроля».

Цей стандарт розповсюджується на щетинно - щіткові вироби та встановлює:

· методи контролю показників призначення (сутність методу, засоби, проведення контролю, оцінка результатів);

· методи контролю показників надійності (сутність методу, проведення контролю, оцінка результатів);

· методи контролю показників рівня надійності використання (проведення контролю, контроль якості обробки робочої частини)[11].

ГОСТ 28660-90 «Изделия щетинно-щеточные. Маркировка, упаковка, транспортировка и хранение».

Даний стандарт розповсюджується на щетинна - щіткові вироби призначені для потреб народного господарства та експорту, та встановлює правила їх маркування, пакування, транспортування та зберігання. В цьому стандарті висуваються основні вимоги щодо маркування та пакування товарів як в транспортну так і в споживчу тару, додаткові позначення та відомості про товар. Так як на якість товару впливають такі фактори, як транспортування та зберігання, то відомості щодо їх порядку та особливостей є також необхідними та регламентуються цим нормативним документом[12].

Але єдиним документом, що може гарантувати якість зубної щітки, що реалізується та використовується кінцевим споживачем є висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, яким має додаватися до кожної партії товару.

Згідно з наказом «Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи» №247 від 09.10.2000 року висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи - документ встановленої форми, що містить опис ознак об'єкта експертизи, висновок (позитивний чи негативний) про відповідність об'єкта експертизи вимогам санітарного законодавства (санітарних норм), вимоги стосовно об'єкта експертизи - критерії безпеки та умови використання, з якими має ознайомитись і які зобов'язується виконувати замовник - власник об'єкта експертизи, і які є в подальшому предметом державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Висновок експертизи є чинним протягом терміну дії нормативного документа, прийнятого в установленому порядку на цей об'єкт експертизи (продукцію). Для продукції імпортного виробництва, на яку відсутні нормативні документи, висновок видається відповідно до терміну дії контракту між закордонним контрагентом та імпортером, але не більше ніж на п'ять років[5] (Додаток Б).

Можна зробити висновок, основним документом що регламентують якість зубних щіток ГОСТ 3688-91 «Щетки зубные. Общие технические условия», ГОСТ 28637 -90 «Изделия щетинно- щеточные. Методы контроля» та ГОСТ 28660-90 «Изделия щетинно-щеточные. Маркировка, упаковка, транспортировка и хранение». Але не дивлячись на таку велику кількість законодавчої та нормативної бази, що регламентують якість непродовольчих товарів, їх продаж, вимоги до якості та кількості під час приймання, деякі аспекти залишились без уваги. Мається на увазі те, що зубні щітки як продукт та об'єкт дослідження, проведення експертизи має деякі параметри, що не регламентуються нормативною базою на сьогоднішній день. Такими є методи контролю якості зубних щіток. Проблема полягає в тому, що нормативна та технічна база застаріла та не поновлюється, і вже не повністю відповідає вимогам сьогодення.

1.3 Роль експертизи в підвищенні якості зубних щіток

Якщо розглядати загальне значення експертизи, то можна сказати, що експертиза - це дослідження будь-яких питань, вирішення яких потребує спеціальних знань із наданням мотивованого висновку.

Товарознавча експертиза - це дослідження якості (споживних властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості, відповідності вимогам нормативних документів та умовам договору (контракту) партії (окремого) товару з поданням мотивованого, об'єктивного, компетентного висновку [13].

Що ж стосується експертизи при визначенні та підвищення якості зубних щіток, то роль її можна сказати є визначальною. Так як зубні щітки, що представлені на сучасному ринку України є в більшості іноземного виробництва. За цієї умови експертиза під час приймання є першочерговою ланкою, що може здійснити перевірку щодо якості, безпечності та відповідності споживчим вимогам іноземного товару ще до того моменту, як він з'явиться в торгівельних підприємствах, що займаються тільки реалізацією. Експертиза, як процес, вже є контролем першого, а в деяких випадках єдиного рівня контролю якості товару з різних сторін. Адже об'єктом експертизи може бути не тільки товар, а також його пакування і маркування, ціла партія товару, договори купівлі - продажу, товаро - супровідні документи й транспорт. Але не треба забувати про те, що експертиза та контроль мають дуже багато відмінностей, наприклад щодо виконавців , об'єктів дослідження та результатів роботи. Виходячи з цього основною роллю, що бере на себе експертиза - дослідження якості зубних щіток, маркування, пакування, перевірка товаро - супровідних документів тощо.

Але треба звернути увагу на те, що основну роль в підвищенні якості та перш за все контролі за якістю зубних щіток виконує державна санітарно-гігієнічна експертиза.

Наказ Міністерства юстиції України № 247 від 09.10.2000 «Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи», що розроблений відповідно до Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» («Про метрологію та метрологічну діяльність», «Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні» та визначає порядок діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби, спрямованої на визначення відповідності об'єктів державної санітарно-гігієнічної експертизи (далі - об'єкти експертизи) вимогам санітарного законодавства України, встановлення медичних критеріїв безпеки для здоров'я людини (показників та їх гранично допустимих рівнів, вмісту, концентрації тощо) умов використання, застосування, зберігання, виробництва, транспортування, утилізації, знищення, інформації для споживача тощо, визначені, при необхідності в етикетці, інструкції, правилах, регламентах тощо з подальшим здійсненням державного санітарно-епідеміологічного нагляду за об'єктами експертизи.

Державна санітарно-гігієнічна експертиза - є невід'ємною складовою частиною державного санітарно-епідеміологічного нагляду, що полягає у комплексному вивченні об'єктів експертизи та пов'язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм, оцінці можливого негативного впливу об'єктів експертизи на здоров'я населення шляхом досліджень, у ході яких встановлюються критерії безпеки та умови використання об'єктів експертизи;

Об'єкт державної санітарно-гігієнічної експертизи - продукція, сировина, технологія, нормативний документ, методики контролю за нормованими характеристиками, проектна, технічна, інструктивно-методична документація тощо, реалізація, функціонування, використання яких (або інші аналогічні дії) може негативно впливати на здоров'я людини і пов'язане з необхідністю виконання вимог санітарного законодавства;

Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи - документ встановленої форми, що містить опис ознак об'єкта експертизи, висновок (позитивний чи негативний) про відповідність об'єкта експертизи вимогам санітарного законодавства (санітарних норм), вимоги стосовно об'єкта експертизи - критерії безпеки та умови використання, з якими має ознайомитись і які зобов'язується виконувати замовник - власник об'єкта експертизи, і які є в подальшому предметом державного санітарно-епідеміологічного нагляду (Додаток Б).

Основною метою державної санітарно-гігієнічної експертизи є збереження та захист здоров'я людей шляхом виявлення, попередження, зменшення та усунення шкідливого впливу на них об'єктів експертизи.

Що ж стосується завдань, які бере на себе експертиза, то їх можна поділити на декілька пунктів, а саме:

- обгрунтування необхідності застосування вимог санітарного законодавства до конкретного об'єкта експертизи;

- організація обстеження, дослідження об'єктів експертизи та встановлення відповідності їх вимогам санітарних норм. У разі відсутності санітарних норм - наукове обгрунтування відповідних вимог стосовно об'єктів експертизи - критеріїв безпеки та умов використання з встановленням гігієнічних та епідеміологічних регламентів реалізації, функціонування, транспортування, утилізації чи інших аналогічних дій стосовно об'єкта експертизи, застосування відповідних показників та їх гранично допустимих рівнів, вмісту, концентрацій тощо;

- оцінка ефективності, обгрунтованості, достатності заходів щодо охорони здоров'я населення;

- оцінка можливого негативного впливу небезпечних факторів, пов'язаних з діяльністю об'єктів експертизи, визначення потенційного ризику для здоров'я населення;

- підготовка об'єктивних, обгрунтованих висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи (далі - висновки).

Експертиза, як процес контролю та забезпечення якості грунтується на деяких принципах:

- пріоритетності збереження здоров'я людини, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

- запобігання негативному впливу об'єктів експертизи на здоров'я людей;

- наукової обгрунтованості, об'єктивності, комплексності, професійної компетентності, незалежності;

- обов'язковості проведення для об'єктів експертизи та обов'язковості виконання вимог висновків експертизи;

- відповідальності виконавців експертизи за неправильність і неповноту експертної оцінки;

- відповідальності власника об'єкта експертизи за невідповідність об'єкта вимогам висновку експертизи.

Експертиза включає такі етапи:

- звернення заявника до Головного санітарно-епідеміологічного управління Міністерства охорони здоров'я України або до закладів Державної санітарно-епідеміологічної служби України;

- здійснення вимірювань, досліджень об'єктів, наукового обгрунтування відповідних вимог щодо об'єкта експертизи (критеріїв безпеки та умов використання тощо) та оформлення звіту;

- проведення експертизи та оформлення її результатів у вигляді протоколу і висновку;

- затвердження висновку експертизи та внесення його до реєстру висновків експертизи.

Висновки державної санітарно-гігієнічної експертизи визнаються недійсними у зв'язку з закінченням терміну дії та за результатами повторної державної санітарно-гігієнічної експертизи об'єкта, призначеної Головним державним санітарним лікарем України, що визнає недійсними попередні результати.

Контроль за порядком проведення експертизи, виконанням робіт для потреб експертизи та всіх документів щодо експертизи здійснює Головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України [5].

Отже, саме експертиза є визначальним поняттям під час гарантування якості зубних щіток, як товару, що має право на реалізацію та є безпечним для споживача. Товарознавча та санітарно - гігієнічна експертиза є основними видами контролю та забезпечення додержання чинного законодавства щодо показників якості та відповідності.

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ ТА СПОЖИВЧЕ ТЕСУТВАННЯ ЗУБНИХ ЩІТОК

2.1 Об'єкти, методи та постановка задачі дослідження зубних щіток

Об'єктом дослідження магістерської роботи є механічні зубні щітки. Обиралися зубні щітки за такими показниками:

· однакова цінова категорія, а саме середня ціна складає від 10 до 15 гривень;

· призначення, а саме для повсякденного використання кінцевими споживачами;

· вікова категорія - зубні щітки для дорослих.

Для оцінки якості зубних щіток було обрано 6 виробників - іноземні країни , що є лідерами продажу на ринку України:

· ТРИЗА Лтд., СН-6234 Триенген, Швейцарія.

· Орал-Би Лабораторіз, Ірландія, Ньюбридж. Ко Килдеа.

· Джордано АО, Хаавард Мартин сенс 30, 0978 Осло, Норвегія.

· « М&С Шиффер ГмбХ», Німеччина.

· « М&С Шиффер ГмбХ», Німеччина.

· Trisa Dental Division, Швейцарія.

Під час написання магістерської роботи були використані наступні методи:

· Органолептичні методи - для зубних щіток було проведене дослідження технічних параметрів за допомогою штангенциркуля згідно з ГОСТ 6388 - 91. Визначалися технічні розміри всіх частин зубних щіток, а саме: довжина, ширина, товщина колодки робочої частини, кількість та висота кущів. Також проводився візуальний огляд маркування та пакування , а також матеріалів їх виготовлення.

· Лабораторні методи:

ь Мікробіологічні:

Ш Метод гігієнічного індексу - оцінка очищаючої дії зубної щітки;

Ш Дослідження стираючої дії - індекс ефективності, визначення ефективного очищення зубної щітки поверхні.

Сутність мікробіологічних методів полягає в тому, що за допомогою спеціальних приладів (наприклад, гіпсових пластинок) встановлюється ефективність користування зубною щіткою та отримання очікуваного результату, а також порівняння отриманих показників різних зубних щіток, дослідження впливу зубної щітки на здоров'я споживача під час її використання.

ь Фізико - хімічні :

Ш Спектрофотометричний метод ІЧ- спектроскопія. Сутність цього методу полягає у визначенні складу полімеру за допомогою спектрів, а саме дозволяє одержувати розв'язні й чіткі спектри майже для всіх досліджуваних полімерних систем і можливих домішок та порівняння отриманих показників із вимогами стандартів, щодо допустимих норм використання тієї чи іншої сировини.

ь Порівняльний метод - полягає у визначення та порівнянні всіх параметрів та характеристик при використанні зубних щіток кінцевими споживачами. Цей метод представляє собою споживчу експертизу або порівняльні споживчі тестування.

Таким чином, в результаті поведених досліджень можна зробити висновок, що не всі зубні щітки відповідають встановленим вимогам, щодо сировини та матеріалів. За результатами споживчих тестувань були встановлені лідери споживних вподобань та виявлені майже всі недоліки зубних щіток при використанні. Загальну систему досліджень можна розглянути у вигляді схеми 1.

Схема1.1 Загальна схема проведення досліджень

2.2. Товарознавча характеристика сучасного асортименту зубних щіток на ринку України

Згідно з ГОСТ 3688-91 «Щетки зубные. Общие технические условия» - нормативною базою, що діє на сьогоднішній день на Україні основними характеристиками зубних щіток є:

За способом приведення до дії розрізняють зубні щітки:

ь Ручні (механічні);

ь Автоматичні (електричні, звукові та ультразвукові).

Розглянемо більш детально механічні зубні щітки. Вони приводяться до дії за допомогою руху рукою споживача.

Механічні зубні щітки поділяють:

За призначенням:

ь Для чистки зубів;

ь Для чистки міжзубних просторів;

ь Для чистки протезів, що знімаються.

За віковою ознакою:

ь Дитячі для дошкільного віку;

ь Для школярів;

ь Для дорослих.

Нормативна база, що діє на Україні сьогодні має змогу запропонувати тільки окремі види зубних щіток за ступенем жорсткості, а саме:

Ш М'які( софт);

Ш Середньої жорсткості( медіум);

Ш Жорсткі ( хард)[10].

Можна сказати, що сучасний асортимент цього товару вийшов за межі вимог установлених цією нормативною базою. Сучасний ринок може запропонувати споживачеві оновлену класифікацію зубних щіток за показниками жорсткості , а саме:

Ш Дуже м'які ( сенсетив);

Ш М'які( софт);

Ш Середньої жорсткості( медіум);

Ш Жорсткі ( храд);

Ш Дуже жорсткі( екстра-хард).

Кожна з перелічених зубних щіток має своє призначення та своє коло споживачів. Наприклад, м'які зубні щітки призначені в основному для дітей, а також дорослих із захворюванням зубів та ясен різної форми важкості. Жорсткі та дуже жорсткі зубні щітки використаються дорослими людьми зі здоровими яснами та при підвищеному ступені утворення зубних відкладень. Найбільше широко дорослі використають щітки середньої жорсткості .

У сучасних зубних щітках дуже часто поєднується щетина різного ступеня жорсткості (як правило, промаркована різними кольорами). Більше жорстку щетину розташовують в центрі зубної щітки - ефективніше очищують жувальні поверхні зубів, м'які щетинки розташовані по краях, що дає можливість запобігти травмування десневих жолобків [43].

Яскравим прикладом використання такої схеми поєднання є зубна щітка

Jordan, голівка якої складається з щетини середнього та м'якого ступеня жорсткості, а також зубна щітка Lacalut, які має спеціальну мультиголовку із щетинками трьох видів: твердих, середньої жорсткості та м'яких [49].

  Сучасні матеріали, з яких виготовляються щітки, на відміну від своїх натуральних родичів не розшаровуються, не залишають свого місця й у них рідше розвиваються мікроорганізми. Щетина повинна бути штучної - в ідеалі це нейлон 612, але є й інші волокна: «Сетрон», «Перлон», «Дедерлон», поліуретан та інші. Що ж служить критерієм підбору того або іншого волокна для дизайну робочої частини зубної щітки? Це питання задає собі кожен виробник перед початком запуску серійного виробництва тієї або іншої моделі зубної щітки. Навіть будучи хіміком, важко прогнозувати, як той або інший полімер поведеться в такому агресивному середовищі як порожнина рота. Але не тільки довговічність і збереження властивостей, що очищають, протягом усього строку експлуатації, але й дуже важлива споживча якість - безпека щетини для зубів і слизової оболонки - хвилює виготовлювачів. Що ж таке безпека зубної щітки ?

Можливість простого й у той же час ефективного очищення зубної щітки після використання.

Дозована й стабільна жорсткість.

Ідеально відполіровані й закруглені кінчики кожної щетинки.

Дотримання сучасних ергономічних вимог[45].

Чи можливо сполучення всіх цих «завищених» вимог в одному матеріалі? При нинішньому стані світових технологій, сучасному рівні фізики й хімії - цілком. Сучасна хімічна промисловість пропонує цілий ряд високоякісних полімерів, однак для одержання ідеального зразка необхідні солідна наукова база й довгий досвід виробництва синтетичних волокон. До речі, зубна щітка - перший побутовий виріб, у якому став використовуватися нейлон. Нейлон зробив перший гігієнічний прорив - він швидше висихав, не даючи розмножуватися мікробам на вологій щетині[45].

Відповідно до нашої класифікації зубних щіток (1996) всі засоби гігієни порожнини рота, що мають спеціальне цільове призначення, виділені в одну велику підгрупу - зубних щіток спеціального призначення. У неї входять такі засоби, як: ортодонтичні зубні щітки спеціального призначення; пензлик; малопучкові; монопучкові або однопучкові; зубні щітки сулькус; щітка-йоршик або окремі йоршики; стимулятори.

Всі перераховані види зубні щітки спеціального призначення є засобами, що носять не тільки гігієнічний, але й лікувально-профілактичний характер. Вони відносяться до допоміжних, але необхідним засобам гігієни порожнини рота[44].

Ортодонтичні зубні щітки спеціального призначення, незалежно від компанії-виробника, мають загальні риси - це поздовжене V-образне поглиблення на всій поверхні щіткового поля. Подібна стрижка пучків щетини зубні щітки необхідна для осіб, яким проводиться виправлення аномалій прикусу або положення зубів у зубній дузі за допомогою брекет-систем або дуги Енгеля. Питання підтримки чистоти самої ортодонтичної конструкції як і твердих тканин зубів поруч із нею, так і прилягаючих ясен - носить принциповий характер. Справа в тому, що боротьба із зубним нальотом, що постійно накопичується м'яким, стає більше складно і трудомістко, тому відмовлятися від її або зневажати її в жодному разі не можна, тому що відразу запуститься механізм демінералізації емалі під нальотом поруч із ортодонтичною конструкцією. У подібних випадках набір зубні щітки спеціального призначення повинен бути досить великим і не може обмежуватися тільки ортодонтичною щіткою. Конструктивна особливість ортодонтично щітки заклечається в особливості методики її використання, що полягає в тім, що щітка розташовується горизонтально до поверхні зуба так, щоб дуга розташовувалася в глибині V-образного вирізу щіткового поля. Більше довгими крайовими пучками щетини наліт видаляється в напрямку від ясен до дуги, а з-під дуги він видаляється довгою крайовою щетиною протилежної сторони голівки. При цьому більш короткі щетинки очищають саму дугу. На жаль ще немає щіток-орто з мікротекстурною щетиною, що значно підвищило б її ефективність при очищенні. Однак замість неї з успіхом можна використати профілактичну щітку Орал-Би Эдвантедж із мікротекстурною щетиною, що має й силовий виступ, і активне V-образне поглиблення в нижній третині голівки щітки. Підрізування щетини виробляється з кутом в 60° між похилими сторонами поглиблення.

Малопучкові зубні щітки спеціального призначення - вони також є допоміжними засобами оральної гігієни й випускаються декількох видів. Перший вид має сім пучків щетини, розташованих на маленькій вузькій головці по колу - один центральний пучок і шість навколо. Такі щітки, як правило, є кутовими. Вони бувають трьох підвидів, які відрізняються між собою характером стрижки щіткового поля: рівне, конусоподібне, усічений конус. Інший вид мало чим відрізняється від першого по характеру виконання ручки, шийки або головки, але має інший вид посадки кущів: вона розташовується у два лінійних поздовжніх ряди по три куща в кожному. Підрозділ поділяється на підвиди усередині даного виду мало пучкової зубні щітки спеціального призначення залишається аналогічним першому (рівне щіткове поле; конусоподібне та у вигляді усіченого конуса).

Всі щітки, що відносяться до двох описаних видів, призначені для проведення додаткових гігієнічних процедур у ротовій порожнині. Їх застосування не обмежується тільки ортодонтичними конструкціями, але вони також використаються при скупчених зубах; при наявності внутрішньоротової тяги при переломах щелеп; при ортопедичних конструкціях; при нормальних зубах й яснах для більш ефективного усунення зубного нальоту з важкодоступних місць, типу ретромолярной області; при захворюваннях пародонта; при інтенсивному оголенні шийок і корінь зубів. Основні методики використання малопучкових щіток визначаються видом конструкції, наявної в порожнині рота, або видом патології. Ці ситуації й будуть визначати характер і перевага рухів - що підмітає, круговий або лінійний. Головним правилом є максимальне усунення нальоту в напрямку «назовні».

Монопучкові або однопучкові зубні щітки спеціального призначення .Вони також носять допоміжний характер і цілком можуть замінятися або приходити на зміну малопучковим щіткам або йоршикам. Як правило, монопучкові щітки кутові й левоповоротні, тобто кут нахилу шийки з головкою спрямований убік, протилежну щітковому полю стосовно властивостей ручки щітки. Кількість щетинок у пучку в моно пучковій щітки звичайно трохи більше, ніж у традиційної зубної щітки, але значно коливається від виробника до виробника. Моно пучкова зубна щітка носить свою назву через наявність одного пучка щетини на маленькій круглій головці. Традиційно в ньому використовується щетина з нейлонового волокна. Однак варто зробити особливий упор на якість заокруглення й полірування кінчиків щетинок у пучку, тому що в деяких виробників воно настільки низької якості, що навіть не вдаючись до використання збільшувальної оптичної техніки, можна легко визначити, що шаруються (як уздовж, так і поперек) кінчики щетинок, що затверділи, грубі, деформовані, що аж ніяк не поліпшує якість чищення зубів, особливо в ситуаціях, коли тільки з їхньою допомогою можна видалити наліт з поверхні зубів або конструкцій.

Зубні щітки «Сулькус» - вони являють собою щітку з однорідної прозорої пластмаси з кутовою шийкою, лівоповоротною, з вузькою й довгою голівкою, на якій у два поздовжніх ряди впресовані 20 пучків щетини (по десять пучків у ряді). Використовувати її рекомендується при скупчених зубах й ортодонтичних конструкціях, при захворюваннях пародонта для очищення шийок зубів. Єдиним у світі виробником щіток «Sulcus» є компанія Орал-Би Лабораториз. Прототипом даної щітки можна вважати щітки - «підробки», які виготовляли пацієнти самостійно років 20 назад за рекомендацією стоматологів, які радили зрізати по одному крайньому ряді пучків щетини в чотирирядної зубної щітки. Як правило, такі рекомендації давалися пацієнтам з патологією пародонта й скупченістю зубів. Щітка - йоршик. Це універсальний й украй ефективний засіб гігієни. Ними можна й потрібно користуватися при дуже багатьох стоматологічних ситуаціях: