Експертиза якості та митне оформлення штучного хутра і виробів з нього

Експертиза якості та митне оформлення штучного хутра і виробів з нього

1

93

Зміст

Вступ

Розділ I: Стан ринку штучного хутра в Україні

1.1 Проблеми насичення ринку України якісними текстильними товарами

1.2 Порівняльна характеристика класифікацій штучного хутра

1.3 Коротка характеристика споживних властивостей штучного хутра

1.4 Особливості митної політики України щодо ввезення штучного хутра на територію України

Розділ II: Об'єкти та методи дослідження

2.1 Об'єкти дослідження

2.2 Методи дослідження

Розділ III: Особливості товарознавчої експертизи якості штучного хутра

3.1 Асортимент штучного хутра, яке переміщається через митний кордон України

3.2 Поняття експертизи якості непродовольчих товарів, зокрема штучного хутра

3.3 Аналіз нормативної документації, що регламентує якісні показники штучного хутра

3.4 Аналіз результатів дослідження якості штучного хутра

3.5 Шляхи вдосконалення експертизи штучного хутра

Розділ VI: Митна політика України щодо ввезення штучного хутра на територію України

4.1 Проблеми, які виникають під час ідентифікації штучного хутра

4.2 Митний контроль та митне оформлення штучного хутра при переміщенні через митний кордон України

4.3 Порядок нарахування мита та митних платежів

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Незмінний підвищений попит населення на вироби з натурального хутра, що ще не цілком задовольняється, визначив проблему створення хутра, що імітує натуральне, штучним способом. Створення технології штучного хутра стало можливим завдяки розвитку виробництва хімічних волокон різних видів, структур та властивостей, розробці оригінального устаткування для виготовлення штучного хутра, хімікатів і барвників. Штучне хутро користується стабільним попитом у швейників, взуттьовиків і навіть мебельників. Саме дорожнеча та недоступність виробів з натурального хутра призвели до підвищеного попиту на вироби зі штучного хутра.

Незважаючи на існуючу державну систему контролю якості, безпеки товарів і захисту прав споживачів, внаслідок розбалансування, припинення або суттєвого зниження обсягів виробництва вітчизняної продукції, ринок України насичується низькоякісними та недоброякісними товарами. Для об'єктивного оцінювання якості вітчизняних та імпортних товарів необхідні чітко визначені принципи та вимоги до експертизи товарів, які можуть зробити компетентний висновок про якість партії товарів. Але нажаль, до цього часу в Україні не існує доскональої нормативної бази щодо досліджень та експертизи штучного хутра та виробів з нього, тому питання, які розглядаються в даному дипломі є ще не вивченими.

Недосконалість нормативної бази, яка регламентувала б критерії експертизи якості штучного хутра і виробів з нього, а також важливість правильного митного оформлення таких експортних товарів роблять тему даної роботи актуальною. В цій роботі будуть також представлені шляхи вирішення існуючих проблем експертизи якості штучного хутра та його ідентифікації під час митного контролю, що і буде новизною даної роботи.

В процесі експертизи якості штучного хутра та виробів з нього дослідженням піддаються їх показники якості, які і стали об'єктами досліджень.

Серед багатьох економічних та соціальних проблем, які вирішуються у суспільстві, проблема якості набуває особливого значення. В ній знаходить вираження ефективність виробництва, ступінь задоволення потреб населення, розвиток зовнішньоекономічних зв'язків. Для об'єктивного оцінювання якості вітчизняних та імпортних товарів необхідно проводити експертизу якості товарів, яка може дати компетентний висновок про якість партії товарів, які закуповуються, визначити їх вартість, походження, конкурентоспроможність, тощо. Тому завданням цієї роботи буде визначення та дослідження показників якості штучного хутра та виробів з нього, та визначення порядку проведення експертизи якості виробів зі штучного хутра.

Експертиза якості товарів як специфічний вид діяльності являє собою випробування, дослідження якості (споживних властивостей, нешкідливості, безпечності тощо, кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору партії (або окремого товару) з поданням мотивованого, об'єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку.

Виділення цього напрямку експертної діяльності в самостійну галузь пов'язане з розвитком промислового виробництва товарів і ринкових відносин. Внаслідок цього виникла необхідність глибокого дослідження товару як об'єкта комерційної діяльності і оцінювання властивостей товарів. Експертиза споживчих товарів (як товарна, так і товарознавча експертиза) передбачає вивчення і визначення основних споживних властивостей товарів, їх зміни в процесі виробництва, транспортування, зберігання, реалізації; відповідності визначених, передбачених заявками показників вимогам нормативної документації.

Україна, як суверенна держава, створила власну митну систему контролю за переміщенням товарів через митний кордон України і успішно здійснює митну справу, яка є складовою частиною зовнішньоекономічної діяльності України. Важко перебільшити роль митних органів у боротьбі з організованою злочинністю та корупцією, особливо у сфері економіки, у протидії наркобізнесу та контрабанді.

Сировинна база для виробництва штучного хутра в основному розміщена за межами України: Білорусь, Росія, Німеччина, Корея і т.д., тому значна кількість штучного хутра ввозиться на територію України з-за кордону. Саме в цьому аспекті особливо важливим є дотримання порядку митного контролю та митного оформлення при переміщенні товарів через митний кордон України.

Тому метою цієї роботи буде: дослідити класифікацію та асортимет виробів зі штучного хутра, визначити показники якості товарів зі штучного хутра згідно з нормативною документацією та методи дослідження цих показників в процесі здійснення експертизи якості, вивчити порядок проведення експертизи якості виробів зі штучного хутра та митного оформлення цих товарів.

Розділ I: Стан ринку штучного хутра в Україні

1.1 Проблеми насичення ринку України якісними текстильними товарами

Незмінний підвищений попит населення на вироби з натурального хутра, що ще не цілком задовольняється, визначив проблему створення хутра, що імітує натуральне, штучним способом. Створення технології штучного хутра стало можливим завдяки розвитку виробництва хімічних волокон різних видів, структур та властивостей, розробці оригінального устаткування для виготовлення штучного хутра, хімікатів і барвників. Штучне хутро користується стабільним попитом у швейників, взуттьовиків і навіть мебельників. Саме дорожнеча та недоступність виробів з натурального хутра призвели до зростання попиту на вироби зі штучного хутра.

Ринок Україні досить компактний, бо вітчизняні споживачі тільки починають розуміти всі переваги штучного хутра перед натуральним і попит на вироби зі штучного хутра ще не досить великий.

Працюють всього три вітчизняних виробники цієї продукції: Ясинська фабрика штучного хутра, фабрика в Жовтих водах (при паспортній продуктивності 3 млн. метрів у рік торік зробила 4 млн.) і цех значно меншої потужності на швейній фабриці імені Рози Люксембург у Києві. По неофіційних відомостях, найбільший прибуток київська фабрика одержує саме від реалізації хутра. На хутряні виробництва Києва і Жовтих вод прийшли інвестори, там встановлюється сучасне устаткування. Додаткову привабливість виробництво одержало в 1999 році з введенням Україною обмежень на ввіз імпортного хутра.

Штучне хутро на трикотажній основі, що випускається ЗАТ “Роза”, м. Київ вже більше 30 років, по своїх технічних характеристиках відповідає світовим стандартам. Для виробництва хутра використовуються поліакрилонітрильні, поліефірні і шерстяні волокна різних модифікацій. Технологічна лінія по виробництву хутра оснащена устаткуванням провідних фірм: обробне устаткування фірм "Artos" і "Henz-Hergert" (Німеччина), "Springer-Vermont" (США); в'язальне устаткування фірми "Wildman Jakkard" (США); підготовче устаткування фірм "Temafa" і "Krupp Schpinbau" (Німеччина), "Orteingha usAG" (Англія).

В 2003 році встановлена нова технологічна лінія по виробництву штучного хутра, що дозволило значно збільшити об'єм продукції, що випускається, а також розширити асортимент новими видами штучного хутра, що дозволяють використовувати хутро для дублювання.

Виробничі потужності підприємства дозволяють випускати до 4 мільйонів м2 хутра в рік. [52]

Застосування нових видів натуралізованих волокон дозволяють ВАТ “Фабрика штучного хутра”, м. Жовті води випускати продукцію ідентичну натуральному хутру диких тварин: тигр, леопард і ін.

Використання модифікованих волокон дозволяє проводити прекрасні обробні і декоративні хутра, які не поступаються за якістю натуральній нірці, песцю і іншому дорогому хутру. Фахівцями освоєно більше 20 імітацій натурального хутра тварин. У виробництві також широко застосовуються натуральні компоненти, такі як овеча шерсть.

Колекція обновляється двічі на рік, і кожний сезон фабрика представляє на споживацький суд 40 - 50 нових розробок хутра. Новинки фабрики є постійними переможцями міжнародних виставок в Києві, Москві, Парижі, Дюссельдорфі.

Фабрика є постійним законодавцем мод в області виробництва хутра на території СНД і перша зробила такі новації в області виробництва хутра, як: натуральна овчина на трикотажній основі, нанесення витисненого малюнка на ворсову поверхню, технологія виробництва ворсових трикотажних тканин по типу «драп», «кашемір».

Більше 25% продукції фабрика експортує до Росії, Голландії, Німеччини. Ведуться переговори про початок продажу в США. В Україні основними замовниками цієї фабрики є підприємства «Юність», «Дана», «Арель». [51]

Непогано себе зарекомендувало і нове підприємство в цій галузі ТД «РУНО», яке представляє продукцію Луцького заводу синтетичних шкір, по праву визнану не тільки на внутрішньому ринку України, але і на всій території СНД.

Не дивлячись на значні успіхи, вітчизняні виробники не можуть задовольнити у повному обсязі зростаючий попит населення держави на вироби зі штучного хутра. Якщо з питань пошиття готових виробів українські підприємства цієї галузі ще можуть скласти непогану конкуренцію іноземним виробникам, то у виробництві штучного хутра вони не можуть сперечатися з Росією, Кореєю, а особливо з Білоруссю, яка по праву вважається самим крупним виробником полотен та готових виробів зі штучного хутра в Європі.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України повідомляє, що 28 березня 2006 року закінчується строк дії остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового, що класифікуються згідно з Державним класифікатором України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" за кодами УКТ ЗЕД 4304 та 6001 походженням з Республіки Білорусь. Зазначені заходи були застосовані рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-15/2001/52-54 від 23 лютого 2001 року "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь". [9]

1.2 Порівняльна характеристика класифікацій штучного хутра

На сьогоднішній час в Україні існують декілька класифікацій штучного хутра, які будуть представлені нижче.

Класифікація виробів зі штучного хутра, яка зазначена в нормативному документі наступна:

В залежності від призначення:

· для верхнього одягу;

· для головних уборів та оздоблення;

· для підкладки для верхнього одягу;

· для декоративних виробів ( ковдри, покривала, чохли, накидки та ін.);

· для меблів;

· для підкладки для взуття, шкіряної та текстильної галантереї;

· для іграшок.

В залежності від довжини та товщини волокон, хутро буває з однорідною та різною структурою ворсу.

По зовнішньому виду та способу обробки хутро поділяють на:

· гладке;

· пістрявов'язане;

· жакардове;

· зі стрижкою;

· без стрижки;

· з обробкою ворсу під “каракуль”;

· з тисненням;

· з рисунчастим ефектом;

· з рисунчастою укладкою;

· з фасонною стрижкою ворсу.

По виду сировини виготовлення штучне хутро поділяють на:

· з синтетичних волокон;

· з синтетичних волокон в суміші з натуральними;

· з натуральних волокон в суміші з хімічними;

· з натуральних волокон. [40]

Щодо навчальної класифікації, то ознаки за якими класифікують вироби зі штучного хутра наступні:

· призначення;

· зовнішній вигляд;

· спосіб обробки;

· за видом сировини.

З більш детальною класифікацією за цими показниками можна ознайомитись вище.

За УКТЗЕД штучне хутро та вироби з нього відносяться до класу VIII (шкура та шкіра необроблені, шкіра, натуральне хутро та вироби з них; шорно-сідельні спорядження та упряж; дорожні речі, сумки та аналогічні товари; вироби з кишок тварин (крім кетгуту з натурального шовку), 43 групи (натуральне хутро та штучне; вироби з них), позиція 4304000000 (хутро штучне та вироби з нього).

Згідно з приміткою 5 до групи 43 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), термін "штучне хутро" означає будь-які матеріали, що імітують хутро з вовни, волосу або інших волокон, наклеєних або нашитих на шкіру, тканину або інші матеріали, крім імітацій хутра, одержаних ткацтвом або в'язанням (вони в основному включаються до товарних позицій 5801 або 6001). Таке "штучне хутро" класифікується у товарній позиції 4304. [38]

Відповідно до Пояснень ТН ЗЕД СНД у товарній позиції 6001 (Додаток А) класифікується ворсове полотно (імітація хутра) виготовлене в'язанням, причому використовуються переважно такі способи виробництва:

1. На круглов'язальній машині в'яжеться полотно, на якому за допомогою додаткової нитки утворюються подовжені протягання петель; потім петлі розрізаються для утворення ворсу та одержання оксамитової поверхні (Додаток Б).

2. На спеціальній основов'язальній машині в'яжуться лицьовими боками один до одного два полотна з однією загальною ворсовою ниткою; потім обидва полотна розрізаються і одержуються два трикотажних полотна з розрізаним ворсом.

3. Текстильні волокна з чесаної стрічки вводяться в петлі трикотажного ґрунтового полотна під час його утворення (довговорсові полотна). [39]

Ворсове полотно (імітація хутра), отримане шляхом введення ворсових ниток у вже готовий ґрунтовий текстильний матеріал (тканий, трикотажний машинного чи ручного в'язання, повсть, неткане полотно і т. д.), класифікується у товарній позиції 5802 (Додаток В). Ці тканини відрізняються від ворсових тканин товарної позиції 6001 з рядами ланцюгових рядків на виворітному боці тканини тим, що вони мають властиві ряди неперервних рядків, які проходять вздовж виворітного боку тканини (Додаток Б). Ворсові тканини, які імітують хутро класифікуються у товарній позиції 5801. [37]

В основі класифікації за УКТЗЕД покладено поділ готових виробів та напівфабрикатів однакової природи (в даному випадку тваринного походження) з натуральної та штучної сировини та різного способу виробництва. Але можна зазначити, що в УКТЗЕД немає єдиної та детальної класифікації штучного хутра, а тим паче виробів з нього, що не дозволяє надавати їм більш детальну характеристику та може призводити до помилкової класифікації при переміщенні цих товарів через митний кордон України.

На відміну від УКТЗЕД, в товарознавстві існує досить детальний поділ штучного хутра та виробів з нього за різними класифікаційними характеристиками :

1.За способом отримання:

1.1 Трикотажне штучне хутро, виробляється на трикотажних машинах наступними методами:

· вплетіння волокон чесальної стрічки в трикотажне полотно на круглотрикотажних машинах;

· виготовлення трикотажу з довгими плюшевими петлями із ниток, при розрізанні і розчісуванні яких утворюється довгий ворс на круглофангових та круглов'язальних машинах;

· на основі трикотажу з підкладочною ниткою для начісування (футерний трикотаж) на машинах МТ.

1.2 Штучне хутро на тканій основі по способу закріплення ворсу в ґрунтовому полотні поділяється на:

· одноуточне;

· двохуточне;

· трьохуточне;

· чотирьохуточне.

1.3 Клейове штучне хутро отримують різноманітними способами:

· приклеюванням ворсу у вигляді завитків синелі на тканину та інші матеріали;

· приклеюванням вертикального ворсу в електростатичному полі високої напруги (прогресивний метод).

2. Сировина та матеріали для виготовлення штучного трикотажного хутра :

2.1 Сировина для ґрунту хутра:

· бавовняно-паперова;

· нітронова (поліакрилонітрильна);

· лавсанова (поліетилентерефталат);

· бавовняно-лавсанова;

· поліпропіленова;

· полівінілхлоридна.

2.2 Волокна для ворсу:

· лавсанові (поліетилентерефталати);

· капронові (поліконденсати капронової кислоти);

· нітронові (поліакрилонітрили);

· віскозні (ксантогенати целюлози).

2.3 Допоміжні хімічні матеріали:

· антистатичні матеріали;

· препарати для апретування ґрунту хутра. [27]

Проаналізувавши всі вищезазначені класифікації штучного хутра та виробів з нього можна прийти до висновку, що найбільш повними є нормативна класифікація та товарознавча тому, що вони характеризують штучне хутро та вироби з нього за найбільш повним спектром показників.

1.3 Коротка характеристика споживних властивостей штучного хутра

Вимоги до виробів зі штучного хутра у пересічних споживачів наступні: вони мають володіли зносостійкістю, не м'ятися, бути досить легкими та добре зберігати тепло; добре і швидко чиститися і мати гарний зовнішній вигляд.

Штучне хутро володіє дуже високою стійкістю до стирання, задовільною стійкістю проти зминання і гарним зовнішнього виглядом. Правильно використовуючи штучне хутро з урахуванням його позитивних властивостей, швейна промисловість може випускати широкий асортимент гарних, елегантних і дешевих виробів, які користуються великим попитом у населення.

Більш детальна інформація про головні споживчі властивості штучного хутра викладена нижче:

1. Стійкість до стирання, яку ще можна називати зносостійкістю.

Штучне хутро застосовується в основному для виробництва одягу і в умовах експлуатації піддається інтенсивному зношуванню. Стійкість штучного хутра до стирання, в основному, залежить від стійкості ворсу. Стійкість ворсу визначається природою волокна, з якого виготовлений ворс, міцністю утримання ворсу в ґрунті, рівномірністю розподілу ворсу по поверхні ґрунту, видом обробки та ін.

Ворс штучного хутра сьогодні виготовляється, частіше за все з синтетичних волокон, які володіють цілим рядом переваг перед натуральними. Всі синтетичні волокна мають велику міцність на розрив, багато з них володіють високою стійкістю до стирання (виключення складають поліакрилонітрильні волокна), які володіють найбільшим опором зі всіх волокон до багаторазових деформацій.

2. Зминання ворсу.

Під впливом різних чинників ворсова поверхня змінюється. Відбувається зминання ворсу, його звалення і злам. В більшості випадків втрата зовнішнього вигляду виробів зі штучного хутра з ворсом назовні наступає значно раніше, ніж відбувається повне руйнування ворсу від стирання.

Зминання - це властивість матеріалу зберігати протягом певного часу зміни форми після видалення навантаження, що викликало деформацію.

Зминання ворсу штучного хутра характеризується зменшенням товщини під впливом навантаження, що стискає його в площині, паралельній поверхні ґрунтової тканини. Це звичайно має місце під час експлуатації готового виробу. Зминання знижує якість штучного хутра, погіршує зовнішній вигляд виробів, зменшує теплозахисні властивості та ін. На теплозахисні властивості хутра значно впливає і об'єм ворсового покрову. При зминанні ворсу відбувається скорочення об'єму ворсового покрову, внаслідок скорочення об'єму повітря, а отже, змінюється теплозахисна цінність хутра. Тому показник зминання ворсу є істотним при оцінці якості штучного хутра.

Величина зминання ворсу залежить від природи волокна, з якого вироблений ворс, товщина елементарного волокна, профілю поперечного перетину волокна, кута нахилу ворсу до ґрунту і інших чинників.

При вивченні впливу природи волокна на зминання ряд дослідників приходять до висновку, що волокно вовни володіє найбільшою стійкістю проти зминання. Пружні властивості волокна зумовлюються в значній мірі наявністю поперечних зв'язків між головними поліпептидними ланцюгами макромолекули. Ці зв'язки відновлюють первинний стан волокна після деформації тому, що напруження, яке виникло при деформації діє на поперечні зв'язки і зняття деформуючого навантаження супроводжується зняттям напружень. Отже, одним з моментів, що зумовлює високу пружність волокна, є сітчаста структура, що утворюється молекулярними ланцюгами.

У виробництві штучного хутра для ворсу застосовуються такі синтетичні волокна, такі як лавсан, капрон, нітрон, та ін. Поліефірне волокно лавсан володіє високою стійкістю до зминання, яка перевищує стійкість до зминання інших синтетичних волокон. При нормальній вогкості поліефірні волокна володіють високою стійкістю до зминання, як і шерстяні, а при підвищеній вогкості зминання поліефірного волокна значно нижче, ніж шерстяного.

Питання впливу форми поперечного перетину на зминання не цілком вивчене, однак деякі дослідники вважають, що волокно з круглим поперечним перерізом важче згинається під дією навантаження, чим волокно з плоскою і стрічкоподібною формою поперечного перерізу, але після зняття навантаження волокно з круглим перерізом буде володіти меншим пружним відновленням і залишається більш зім'ятим. [19]

3. Забруднюваність та очищення штучного хутра.

Великим недоліком білого або забарвленого в світлі тони штучного хутра є швидка забруднюваність ворса у виробах при носінні за рахунок прямого зіткнення з носіями бруду (рукава, манжети), відкладення на поверхні (верх плечей), вдавлювання пилу (спинка, подоли), а також за рахунок частинок бруду, що переносяться дощем і снігом.

Більше всього забруднюється ворс з сумішей орлону і дайнеля, нітрону і капрону. Слід зазначити, що кольоровий ворс забруднюється менше, чим білий.

Ступінь очищення штучного хутра з ворсом з нітрону і капрону найвища. Ворс штучного хутра з суміші орлону і дайнелю очищається дещо гірше, чим ворс з нітрону і капрону. Значно важче піддається очищенню ворс з лавсану і суміші вовни з нітроном.

Таким чином, ворс штучного хутра з лавсану і суміші вовни з нітроном після очищення залишається більш забрудненим порівняно з ворсом з інших волокон.

Повторні забруднення і очищення поступово збільшують різницю у відображенні світла від поверхні зразків. Особливо це помітно у ворсі з лавсану і вовни з нітроном.

Практично можна вважати, що штучне хутро з ворсом з лавсану після третього циклу забруднення і очищення не придатне для подальшого носіння, оскільки коефіцієнт відображення світла від поверхні зразка після третього очищення наближається до коефіцієнта відображення світла після первинного забруднення.

Тому штучне хутро з ворсом з лавсану можна рекомендувати для пошиття виробів, які в процесі експлуатації зазнають очищення не більш двох разів (наприклад, пальта для дорослих, розраховані для носіння один-два сезони).

При повторних очищеннях штучного хутра з ворсом з нітрону різниця у відображенні світла при збільшенні кількості циклів ”забруднення - очищення” майже не спостерігається. Це стосується і кольорового ворсу з капрону. Ці види штучного хутра можна використовувати для виготовлення дитячого одягу, який необхідно часто чистити. [21]

4. Захисні властивості штучного хутра є комплексним показником, який в свою чергу складається з декількох показників:

· повітропроникність;

· водопроникність;

· водовідштовхування;

· водопоглинання;

· морозостійкість.

Для характеристики якості штучного хутра, його теплозахисних властивостей велике значення має повітропроникність. Показником повітропроникності матеріалу служить кількість повітря, що проходить через матеріал в одиницю часу при певному тиску. Величина повітропроникності штучного хутра залежить від його товщини, висоти і густини ворсового покрову, густини ґрунту та природи волокна у ворсовому покрові.

Під водопроникністю розуміють властивість матеріалу пропускати воду при певному тиску. Водопроникність вимірюють кількістю води (в мл), що проходить в годину через 1 см? матеріалу. Опір матеріалу проникненню води на його протилежну сторону називають водовідштовхуванням. Воно характеризується висотою стовпа води, яку матеріал, що зазнає випробування може витримати, не пропускаючи на зворотню сторону воду у вигляді вільно падаючих крапель.

Водопоглинання трикотажного хутра визначають за допомогою спеціального дощувального приладу. Морозостійкість також є важливим показником якості хутра, оскільки вироби з нього носять в холодну погоду і це чи не найперший показник, після естетичних властивостей, який цікавить споживача. [19]

1.4 Особливості митної політики України, щодо ввезення штучного хутра на територію України

Відповідно до Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі - Міжвідомча комісія) на своєму засіданні 14 травня 1999 року розглянула заяву українського виробника ВАТ "Фабрика штучного хутра" про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту до України хутра штучного та полотна ворсового походженням з Білорусі, Латвії, Литви, Китаю, Польщі, Російської Федерації, США, Угорщини, а також про застосування спеціальних заходів стосовно зростання імпорту з цих держав.

Відповідно до заяви товар, імпорт якого до України нібито заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди, є хутро штучне та полотно ворсове іноземного походження.

Опис товару, що є об'єктом спеціального розслідування:

- хутро штучне та вироби з нього (далі - хутро штучне), які класифікуються згідно з Державним класифікатором України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" та "Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності" та мають код 4304;

- полотна трикотажні ворсові (включаючи довговорсові полотна) та полотна махрові (далі - полотно ворсове), які класифікуються згідно з Державним класифікатором України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" та "Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності" та мають код 6001. [4]

Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» терміни вживаються в такому значенні:

1) антидемпінгові заходи - попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування;

2) антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних);

3) демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.[2]

Відповідно до ст.13 Закону України «Про Єдиний митний тариф» Антидемпінгове мито застосовується:

- відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;

- у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про Єдиний митний тариф» особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

У разі, якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який їх установив.[1]

Рішенням від 11.02.2000 р. № АД-1/2000 Міжвідомчої комісії було порушено антидемпінгове розслідування, щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походження з Республіки Білорусь та відповідно до рішення 11.10.2000 р. № АД-10/2000/52-40А Міжвідомчої комісії були застосовані попередні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походження з Республіки Білорусь.

Під час розслідування Міністерством встановлено, що скарга подана ВАТ "Фабрика штучного хутра" вважається поданою національним товаровиробником.

Оскільки, згідно з даними, отриманими від компетентних органів України та скаржника, було встановлено, що сукупне виробництво ВАТ "Фабрика штучного хутра" подібного до товару, який імпортується з Білорусі, становить більш 50 % від всього обсягу його виробництва в Україні, таким чином, ВАТ "Фабрика штучного хутра" є належним скаржником та визначається як національний товаровиробник. Незастосування заходів захисту внутрішнього ринку від демпінгового імпорту товару з Республіки Білорусь заподіє суттєвої шкоди національному товаровиробнику. При цьому Міністерство робить висновок, що з урахуванням зазначеного не має непереборних обставин для незастосування остаточних антидемпінгових заходів. Таким чином, застосування заходів захисту внутрішнього ринку від демпінгового імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь є в національних інтересах України.

В ході антидемпінгового розслідування було встановлено, що у період розслідування (з 1 січня 1999 року по 31 грудня 1999 року) в Україну ввозилося хутро штучне та полотно ворсове походженням з Республіки Білорусь та з інших країн, імпорт яких не був визначений скаржником як такий, що заподіює шкоду.

Міністерством було проведено дослідження імпорту товару, що є об'єктом розслідування з Республіки Білорусь на підставі відповідних критеріїв:

· система класифікації та кодування товарів;

· методи виробництва;

· сировина, що використовується для виробництва;

· фізичні характеристики;

· вимоги покупця (споживача);

· вимоги Держстандарту;

· використання кінцевим споживачем,

та встановлено, що хутро штучне та полотно ворсове, вироблене національним товаровиробником, є подібними до хутра штучного та полотна ворсового, яке ввозиться в Україну з Республіки Білорусь.

У процесі цього антидемпінгового розслідування, на підставі даних органів виконавчої влади України та скаржника, було встановлено, що протягом періоду розслідування відбувалось зростання в абсолютних величинах обсягів демпінгового імпорту в Україну товару (код ТН ЗЕД 4304 та 6001) походженням з Республіки Білорусь. При цьому темпи зростання відповідно I кварталу 1999 року становили:

II кв. 1999 р. - 39,49 %;

III кв. 1999 р. - 42,60 %;

IV кв. 1999 р. - 41,20 %.

Встановлено, що в період розслідування імпорт хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь здійснювався в значних обсягах, займаючи значну частку в споживанні на внутрішньому ринку України, а саме 13,98 %. Було досліджено та встановлено, що протягом періоду розслідування та з 1997 року по 1999 рік спостерігається суттєве зменшення ціни за одиницю товару, що є об'єктом цього антидемпінгового розслідування походженням з Республіки Білорусь. В період розслідування ціна за одиницю товару, що імпортувався з Республіки Білорусь, була в середньому на 39,38 % меншою за середню ціну подібного товару, який виробляється національним товаровиробником. Темпи зменшення ціни за одиницю товару (код ТН ЗЕД 4304 та 6001), що є об'єктом розслідування, є значними та становили відповідно до 1997 р.:

1998 р. - 14,52 %;

1999 р. - 47,95 %.

В ході антидемпінгового розслідування було досліджено та встановлено, що в період розслідування обсяги виробництва національного товаровиробника на кінець періоду розслідування скоротились на 53,23 % у порівнянні з обсягами виробництва на початку періоду розслідування.

Причому темпи скорочення обсягів виробництва в 1999 році порівняно до:

1997 року становили 32,26 %;

1998 року становили 41,59 %.

Використання виробничих потужностей національним товаровиробником на кінець періоду розслідування скоротились на 44,06 % у порівнянні з використанням виробничих потужностей на початку періоду розслідування.

В період розслідування скоротилися обсяги продажу товару, що є об'єктом розслідування. Темпи скорочення обсягів продажу національним товаровиробником стосовно I кв. 1999 року становили:

II квартал 1999 р. - 84,00 %;

III квартал 1999 р. - 46,60 %;

IV квартал 1999 р. - 46,80 %.

В ході розслідування було досліджено та встановлено, що протягом періоду розслідування національний товаровиробник не отримував прибутків від виробництва та продажу подібного товару. Виробництво подібного товару було збитковим.

В період розслідування значно знизився коефіцієнт ліквідності подібного товару. Темпи падіння ліквідності товару стосовно I кв. 1999 року становили:

II квартал 1999 р. - 1,85 %;

III квартал 1999 р. - 19,23 %;

IV квартал 1999 р. - 59,26 %.

Таким чином, в період розслідування та в порівнянні з 1997 та 1998 роками фінансово-економічний стан національного товаровиробника значно погіршився. Зокрема, скоротилися обсяги виробництва та продажу товару національним виробником, зменшився коефіцієнт ліквідності товару, крім того, виробництво національного товаровиробника стало збитковим. Зазначене свідчить про наявність прямих фактів нанесення шкоди національному товаровиробнику від демпінгового імпорту товару, що є об'єктом розслідування.

Таким чином, спостерігається прямий причинно-наслідковий зв'язок між наявністю фактів здійснення в значних обсягах демпінгового імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь та нанесення шкоди національному товаровиробнику.

Виходячи з вищезазначеного, враховуючи інтереси національного товаровиробника, національних споживачів, національні інтереси України, а також з метою сприяння добросовісної конкуренції на внутрішньому ринку хутра штучного та полотна ворсового, Міжвідомча комісія вирішила:

1. Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь. Зазначені остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну:

1.1 хутра штучного та виробів з нього, які класифікуються згідно з Державним класифікатором України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" за кодом 4304;

1.2 полотна трикотажного ворсового (включаючи довговорсові полотна) та полотна махрового, які класифікуються згідно з Державним класифікатором України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" за кодом 6001.

2. Встановити, що:

2.1. остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового, зазначених у підпункті 1.1, 1.2 цього рішення;

2.2. застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового, зазначених у підпункті 2.1, 2.2 цього рішення, починається з дня набрання чинності цього рішення;

2.3. остаточні антидемпінгові заходи застосовуються терміном на п'ять років для усунення шкоди, завданої національному товаровиробнику демпінговим імпортом;

2.4. розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для:

- товару, зазначеного в пункті 2.1, - 179,70 відсотків;

- товару, зазначеного в пункті 2.2, - 53,29 відсотків;

2.5. остаточне антидемпінгове мито справляється у відсотках до митної вартості товару, зазначеного у підпункті 1.1, 1.2 цього рішення. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF - кордон України;

2.6. сплата остаточного антидемпінгового мита здійснюється у готівковій або безготівковій формах;

2.7. остаточне антидемпінгове мито справляється митними органами України за ставкою та на умовах, встановлених цим рішенням про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточне антидемпінгове мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються при імпорті в Україну товарів;

2.8. 10 кг хутра штучного та (або) полотна ворсового, зазначених у пункті 2.1, 2.2 цього рішення, є максимальною партією, яка без сплати остаточного антидемпінгового мита може ввозитися (пересилатися) на митну територію України.

3. Заборонити ввезення на митну територію України хутра штучного та полотна ворсового, зазначених у підпункті 1.1, 1.2 цього рішення, без сплати остаточного антидемпінгового мита крім випадків, зазначених у підпункті 2.8 цього рішення.

На виконання рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14.09.99 № СП-8/1999 "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь, Китайської Народної Республіки (у тому числі з Тайваню, Гонконгу, Макао), Російської Федерації та Угорської Республіки" зі змінами, внесеними рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.07.2000 N СП-4/2000/52-40 "Про внесення змін до деяких рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі"

Установлено, що:

1. Спеціальні ліцензії видаються на імпорт в Україну:

1.1. Хутра штучного та виробів з нього (далі - хутро штучне), які класифікуються згідно з Державним класифікатором України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" та Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності та мають код 4304 та

1.2. Полотна трикотажного ворсового (включаючи довговорсові полотна) та полотна махрового (далі - полотно ворсове), які класифікуються згідно з Державним класифікатором України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" та Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності та мають код 6001 походженням з Республіки Білорусь, Китайської Народної Республіки (у тому числі з Тайваню, Гонконгу, Макао), Російської Федерації та Угорської Республіки, зазначених у пункті 5.3 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14.09.99 N СП-8/1999 (із змінами).

2. Річний обсяг спеціальної квоти на хутро штучне та полотно ворсове становить 1026 тонн, у тому числі хутра штучного 266 тонн, полотна ворсового 760 тонн. При цьому, річний обсяг спеціальної квоти хутра штучного та полотна ворсового з Республіки Білорусь не може перевищувати 925 тонн, у тому числі хутра штучного 240,5 тонни, полотна ворсового 684,5 тонни; з Китайської Народної Республіки (у тому числі з Тайваню, Гонконгу, Макао) - 22 тонни, у тому числі хутра штучного 5,7 тонни, полотна ворсового 16,3 тонни; з Російської Федерації - 67 тонн, у тому числі хутра штучного 17,4 тонни, полотна ворсового 49,6 тонни; та Угорської Республіки - 12 тонн, у тому числі хутра штучного 3,1 тонни, полотна ворсового 8,9 тонни.

3. Перший рік застосування спеціальних заходів тривав з 29 вересня 1999 року до 30 червня 2000 року. Другий та третій роки застосування спеціальних заходів починаються, відповідно, 1 липня 2000 року та 1 липня 2001 року, а закінчуються, відповідно, 30 червня 2001 року та 30 червня 2002 року. Останній рік застосування спеціальних заходів починається 1 липня 2002 року, а закінчується 21 травня 2003 року.

4. Річний обсяг спеціальної квоти розподіляється на два піврічні періоди. У кожний піврічний період не може бути видано спеціальних ліцензій на імпорт хутра штучного та полотна ворсового більше ніж 60 відсотків річного обсягу спеціальної квоти.

5. Термін дії спеціальної ліцензії на митній території України - 90 днів від дати її підписання, за винятком випадків, коли закінчується відповідний річний період або термін, зазначений у підпункті 5.4.13 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14.09.99 № СП-8/1999.[5]

Враховуючи звернення ТОВ "ФІМ" (м. Жовті Води) - виробника хутра штучного та полотна ворсового щодо продовження строку дії спеціальних заходів, а також матеріали Міністерства промислової політики і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) розглянула звіт Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції (далі - Міністерство) про результати проведення процедури перегляду спеціальних заходів стосовно імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь, Китайської Народної Республіки (у тому числі з Гонконгу (Сянгану), Макао (Аоміню), Тайваню), Російської Федерації та Угорської Республіки (далі - країни експорту). За результатами цього розгляду Комісією встановлено, що наведені у звіті інформація та докази свідчать про відсутність умов, які є необхідними для продовження строку застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового. Відповідно до Закону Комісія вирішила припинити з 22.05.2003 року застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного (код УКТ ЗЕД 4304 00 00) та полотна ворсового (код УКТ ЗЕД 6001) з країн експорту, запроваджених рішенням Комісії від 14.09.99 № СП-8/1999. [6]

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України повідомило, що 28 березня 2006 року закінчується строк дії остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового, що класифікуються згідно з Державним класифікатором України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" за кодами УКТ ЗЕД 4304 та 6001 походженням з Республіки Білорусь. [8]

94

Розділ II: Об'єкти та методи дослідження

2.1 Об'єкти дослідження

При написанні цієї роботи були використані та проаналізовані досліди, що були зроблені попередніми поколіннями науковців, які займалися експериментальним вивченням властивостей штучного хутра.

Об'єктами дослідження були зразки хутра для підкладки у взуття, виготовлені на базі футерного переплетення із ґрунтом з бавовняної пряжі, з ворсом з різних синтетичних ниток (капрону, лавсану й поліформу), близьких лінійних густин.

Вибір перерахованих синтетичних ниток для ворсу пояснюється необхідністю одержання порівняльних даних про вплив хімічної природи волокнотвірного полімеру на комплекс споживчих і санітарно-гігієнічних властивостей підкладкового хутра.

Характеристика вихідної сировини для одержання підкладкового хутра наведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Характеристика синтетичної пряжі, використаної для підкладкового хутра

Виготовлення дослідних зразків підкладкового хутра відбувалося на устаткуванні учбово-експерементальних майстерень на круглов'язальній машині способом вплетіння в петлі футерной нитки з наступним її розчісуванням.

У якості круглов'язальної машини використовувалася машина «Ідеал» 18 класу (діаметр циліндра 650 мм) фірми «Текстима», ГДР. Виготовлення трикотажного полотна здійснювалося з одинарною підкладковою ниткою на базі кулірної гладі (Додаток Б, рис. 1.2.). Заправні дані: щільність по вертикалі (число петель ґрунту) - 50±5 (Рв); щільність по горизонталі - 70±5 (Рг).

Отримане трикотажне полотно піддавалося ворсуванню на ворсувальній голчастій машині типу ВИМ - 186 Прісненського машинобудівного заводу по черзі із двох сторін полотна по 3 рази з кожної сторони. Потім трикотажний рукав розрізався (ширина розрізаного полотна - 103±5 см) і піддавався розчісуванню на експериментальній чесальній машині ЧМ (виробник Дарницький шовковий комбінат). Розчісування робилося пропущенням хутра через чесальний барабан, обтягнутий металевою кардострічкою.

Отримане хутро відповідає вимогам діючих ТУ У 17-3038-96 на хутро штучне підкладкове на трикотажній основі, призначене для підкладки в утеплене взуття.

В таблиці 2.2 наведені технологічні параметри й властивості синтетичних ниток, застосованих для виготовлення 6 дослідних зразків підкладкового хутра.

А в таблиці 2.3 представлені властивості зразків штучного хутра, які безпосередньо використовувались під час проведення досліджень. [32]

2.2 Методи дослідження

В науковій роботі, яка використовувалась як джерело виконаних досліджень та аналізу їх результатів висвітлювалися такі експерименти.

Визначення стійкості до стирання

Цей екперимент проводився в два етапи. Зносостійкість, що характеризується як здатність переносити зовнішнє тертя без руйнування, є однією з основних характеристик штучного хутра. Стійкість до стирання штучного хутра треба в першу чергу оцінювати по зміні зовнішнього вигляду ворсового покрову хутра, тобто по стійкості до звалювання. До того, як штучне хутро втрачає частину ворсу, воно так змінює свій зовнішній вигляд, що стає непридатним до використання.

Першим етапом було визначення стійкості до звалювання (перша стадія зносу) - за методикою визначення звалюваності (скочуваності) штучного хутра.

Другим етапом було визначення стійкості до стирання (друга ступінь зносу), що визначалася за ГОСТ 21516-76 «Мех искусственный из химических волокон. Метод моделирования износа и оценки износоустойчивости». Суть цього методу полягає в царапанні абразивним матеріалом (в даному випадку сіро- шинельним сукном) поверхні дослідного матеріалу в результаті якого на поверхні дослідного матеріалу утворюються смуги, напрям яких співпадає з напрямом тертя двох тіл.

Стійкість штучного хутра до стирання характеризується зміною зовнішнього виду ворсу і оцінюється ступенем звалювання ворсу в балах при порівнюванні з стереофотоеталонами, які розроблені з урахуванням кінетики звалювання ворсу в експлуатації і можливості повного або часткового відновлення ворсу при розчісуванні.

Стійкість штучного хутра до стирання характеризується величиною втрати ворсу на площі стирання, що виражена в процентах до його початкової маси. У використаних дослідженнях стійкість штучного хутра до стирання визначалася величиною втрати маси зразка в залежності від різної кількості циклів роботи приладу (в процентах до маси участку зразка, який піддавався випробуванню, і в процентах до маси ворсу на даному участку); зміною зовнішнього вигляду ворсової поверхні зразка після різної кількості циклів роботи приладу до повного стирання ворсу й кількості циклів роботи приладу до повного стирання ворсу.

Швидкість обертання диску стирання і головок приладу на якому проводилися випробовування - 150 об/хв.

Одночасно з вивченням зносу ворсу були проведені дослідження по вивченню повітропроникності зразків хутра після різної тривалості стирання (рис. 3.6). Саме показник повітропроникності дозволяє отримати уявлення про ступінь зносу ворсової поверхні хутра.

Визначення розривного навантаження та відносного подовження при навантаженні

Проводилось за ГОСТ 8847-75 на релаксометрі стійкового типу.

Всі зразки штучного хутра піддавались розтягуванню постійного навантаження, яке дорівнювало 2 кгс (19,6 Н). Час дії навантаження складав 1 годину, потім зразок розвантажували, миттєво виміряли та залишали у спокої на 20 годин після чого теж виміряли. В ході експерименту здійснювався графічний запис зміни величин деформації зразків у часі, який представлений на рис. 3.8. Складові частини деформації розтягнення вимірювались в процесі спокою в абсолютних умовних одиницях і процентах від початкової довжини.

Визначення питомого поверхневого електричного опору

Для проведення випробувань вирізали зі зразків хутра прямокутні полоси розміром 90?180 мм. Полоси перед випробуванням витримували в підвішеному стані не менше 24 годин в нормальних атмосферних умовах.

На одну половину виворотньої сторони дослідної смуги пінцетом накладали тонкопровідну гуму. Потім другу половину стрічки перегинали і накладали гуму зверху. Приготовлену стрічку з гумою брали пінцетом і розташовували на нижній електрод. Потім рукояткою опускали каретку з верхнім електродом на полосу, тим самим здійснюючи контакт між верхнім електродом і смугою. Питомий опір верхнього електроду на смугу реєструвався манометром. Тонкопровідна гума з'єднувалась проводом з екранною клемою тераомметру. На електроди приладу подавали від тераометру напругу в 100 В шляхом вмикання тумблеру. Для вимірювання питомого опору перемикач діапазонів тераометру повільно повертали за годинниковою стрілкою до зупинки стрілки на одній з поділок його шкали, включали секундомір і по проходженні 1 хв. знімали показники опору.

Повітропроникність

Повітропроникність хутра для одягу є одним з основних показників, які визначають гігієнічні властивості штучного хутра. Саме тому штучне хутро повинне володіти оптимальною повітропроникністю. Величина цього показника залежить від товщини хутра, висоти ворсового покрову, щільності ґрунту та природи волокна у ворсовому покрові. Трикотажне та ткане хутро мають приблизно однакові показники, близько 40 дм3/м2*сек при тиску 10 Н/м2.. Дослідженню повітропроникності підлягали вихідні зразки хутра, а також зразки, які підлягали різноманітній тривалості циклів зтирання ворсової поверхні хутра. Зразки хутра досліджувались в нормальних атмосферних умовах (відносна вологість повітря 65%, температура 20 °С).

Визначення паропроникності

Експерементальне визначення паропроникності зводиться до створення різної відносної вологості середовища з обох сторін дослідного зразка і встановлення кількості парів води, які пройшли через зразок. Показник паропроникності виражають в міліграмах вологи, яка пройшла через 1 см2 площі зразку за 1 годину (абсолютна паропроникність, П) або як відношення маси парів води, які пройшли через дослідний зразок до маси води, яка випаровувалася з відкритої поверхні за тих же умов, в процентах (відносна паропроникність, Пв).

Для визначення паропроникності в стаканчики наливали дистильовану воду на висоту 30 мм від дна і викладували спочатку гумове кільце, а потім дослідний зразок діаметром 34 мм, який попередньо був витриманий при температурі 20 °С і відносній вологості повітря 65%, лицьовою стороною догори. На зразок накладали шайбу і плотно пригвинчували кришку. Стаканчики зі зразками хутра та контрольний без зразка поміщали в ексикатор з концнентрованою сірчаною кислотою і витримували в термостаті протягом 18 годин при 28 °С, потім охолоджували і зважували кожний стаканчик на аналітичних вагах. Після цього стаканчики знову поміщали в той же самий ексикатор і витримували в термостаті при тій же самій температурі ще 6 годин.