БОЛЬШАЯ НАУЧНАЯ БИБЛИОТЕКА  
рефераты
Добро пожаловать на сайт Большой Научной Библиотеки! рефераты
рефераты
Меню
Главная
Банковское дело
Биржевое дело
Ветеринария
Военная кафедра
Геология
Государственно-правовые
Деньги и кредит
Естествознание
Исторические личности
Маркетинг реклама и торговля
Международные отношения
Международные экономические
Муниципальное право
Нотариат
Педагогика
Политология
Предпринимательство
Психология
Радиоэлектроника
Реклама
Риторика
Социология
Статистика
Страхование
Строительство
Схемотехника
Таможенная система
Физика
Философия
Финансы
Химия
Хозяйственное право
Цифровые устройства
Экологическое право
Экономико-математическое моделирование
Экономическая география
Экономическая теория
Сельское хозяйство
Социальная работа
Сочинения по литературе и русскому языку
Товароведение
Транспорт
Химия
Экология и охрана природы
Экономика и экономическая теория

Сутність спонсорства

Сутність спонсорства

Контрольна робота з дисципліни «Маркетингова політика комунікацій»

Тема: «Сутність спонсорства»

Київ 2010

Сутність спонсорства

Спонсорство є особливим видом комунікації, що виявляється у матеріальній підтримці конкретного суб'єкта суспільства з метою створення або підкріплення позитивного образу спонсора. Спонсорований суб'єкт, у свою чергу, зобов'язується сприяти створенню й розвиткові успіху спонсора (підприємства чи особи), досягненню його маркетингових цілей. Мета цього виду діяльності -- надання іміджу спонсора своєрідного блиску за допомогою таких засобів, які позитивно сприймаються громадською свідомістю. Здебільшого спонсор ставить за мету асоціювання з позитивними суспільними цінностями, конкретною особою, видом діяльності або організацією.

Підприємства розробляють програми спеціальних заходів з метою поширення інформації про підприємство та його товари, забезпечення популярності. Комунікативний ефект таких спеціальних заходів націлений на те, щоб "прорватися" крізь інерційність сприйняття та захисні інформаційні бар'єри споживачів і підвищити ступінь упізнавання образу підприємства та його товарів через асоціювання з видатною подією, розважальним заходом або діяльністю, пов'язаною з благородною метою. Такі заходи забезпечують спонсорові широке інформування на ринку, контакти із засобами масової інформації, ентузіазм з боку торгового персоналу і підтримку громадської думки.

Популярність спонсорської підтримки пов'язана з трьома причинами. По-перше, спеціальні заходи привертають увагу однорідної аудиторії. По-друге, спонсорування спеціальних заходів дістає підтримку з боку торговельного персоналу. Водночас працівники, які керують такими заходами, також набувають популярності. По-третє, порівняно з рекламою управління спеціальними заходами -- відносно нескладний процес, оскільки основні елементи заходів готуються заздалегідь. До того ж зазвичай використовують одних і тих самих виконавців та однаковий план для управління кількома подіями.

Важливо й те, що спонсорство працює як комунікація у тих випадках, коли реклама заборонена або законодавчо обмежена, що не дає змоги ефективно використовувати її.

Залежно від цільової аудиторії спонсорська діяльність має три напрями: спонсорство на цільових клієнтурних ринках; спонсорство у сфері формування громадської думки; спонсорство для мотивації праці співробітників фірми-спонсора. Завданнями спонсорства на цільових клієнтурних ринках є. надання інформації про підприємство-спонсора, створення його позитивного іміджу, залучення постійних клієнтів. Спонсорство у сфері формування громадської думки демонструє стале фінансове становище спонсора, його надійність, формує прихильність широких верств населення до суспільно корисної діяльності спонсора і, як наслідок, поширює відомості про товари та послуги, комерційну діяльність спонсора та позитивне її сприйняття. Внутрішнє спонсорство має на меті залучення до співпраці висококваліфікованих фахівців, формування іміджу "єдиної сім'ї", "колективу однодумців", водночас створюючи внутрішню конкуренцію співробітників, високу мотивацію до творчої, самовідданої праці, сприяючи досягненню високого рівня продуктивності обслуговування клієнтів.

Мета спонсорських заходів -- взаємодія з конкретними цільовими групами, підвищення рівня упізнавання підприємства, створення іміджу фірми або її продукції.

Нині існують такі види спонсорської підтримки: спортивне спонсорство; спонсорство культури; соціальне спонсорство; екологічне.

Найбільше розвинене спортивне спонсорство. Висока ефективність вкладення коштів у цю сферу, масовість глядацької аудиторії, популярність спортсменів і спортивних команд сприяють стрімкому розвитку цього виду спонсорства.

Передусім вибирається певний вид спорту, який забезпечить єдність аудиторії прихильників цього виду спорту і групи клієнтів цільового ринку, дасть змогу залучати велику за чисельністю аудиторію і має такі ознаки, як престижність, популярність тощо.

Спонсорство здійснюється для окремих спортсменів, спортивних команд, спортивних змагань, розважально-спортивних заходів. Спонсор зазвичай бере на себе зобов'язання повністю або частково екіпірувати спортсменів, команду певними видами ресурсів, забезпечує транспортом, медичними послугами тощо.

Спонсорована сторона, у свою чергу, зобов'язується пропагувати підприємство-спонсора, використовувати фірмові кольори та символіку на спортивному одязі, спортивних спорудах, знаряддях, транспорті спортивної організації, брати участь у рекламуванні товарів спонсора, наголошувати на активній участі спонсора в усіх справах команди або окремого спортсмена за будь-якої нагоди.

Спонсорство у сфері культури означає співпрацю спонсора і митців, мистецьких організацій, працівників культури і мистецтва. Спонсорські послуги здійснюються для відомих діячів мистецтва, артистів естради, творчих колективів, а також для проведення окремих концертів, міжнародних і національних турне та конкурсів, постановки вистав, виробництва кінофільмів і телесеріалів, телевізійних передач і програм.

Спонсорована сторона при цьому так само бере на себе певні зобов'язання: відображає діяльність спонсора, надає інформацію про його товари і послуги, наголошує на участі спонсора в усіх інтерв'ю, промовах, публічних виступах, на прес-конференціях і концертах.

Соціальне спонсорство спрямоване на соціальний розвиток суспільства і окремих осіб. Це підтримка соціальної інфраструктури -- науки, освіти, охорони здоров'я, вирішення соціальних проблем регіону, міста, району, допомога незабезпеченим прошаркам населення.

Екологічне спонсорство -- різновид спонсорства соціального -- спрямоване на захист природного середовища, підтримку та пропаганду організацій, які опікуються екологічними проблемами, випускають екологічно чисту продукцію, вкладають кошти у природоохоронні заходи.

Методи комунікативної підтримки спонсорства

Спонсорство тільки тоді виконує маркетингові завдання, коли як наслідок має широку комунікативну підтримку. Особливостями комунікативного впливу в спонсорських заходах є кілька комунікативних рівнів, які перебувають у різних часових періодах і пролонговано впливають на цільову аудиторію. На першому рівні поширюється інформація про подію до її початку -- це оголошення по радіо, телебаченню, анонси у друкованих виданнях, встановлення щитової реклами тощо. Другий комунікативний рівень -- сама подія, яка супроводжується трансляцією по радіо, телебаченню, усними оголошеннями про спонсорську підтримку, розміщенням щитів у місці події, показом по телебаченню рекламних щитів під час події. Третій рівень -- післяподійна комунікація, або своєрідний звіт про подію, нагадування імені спонсора, коротка розповідь про нього та його діяльність.

Розробляючи комунікативну програму спонсорства, враховують низку чинників. Асоціація торгової марки або найменування підприємства з конкретною подією створює позитивний образ спонсора. Такі асоціації підвищують упізнаваність, поліпшують ставлення до фірми і торгової марки, посилюють достовірність рекламного повідомлення і сприяють підвищенню рівня довіри до компанії.

Спеціальні заходи справляють інтегрований комунікативний вплив на аудиторію, поєднуючи в одній програмі рекламу, паблік рилейшнз і стимулювання збуту. Комунікативна програма передбачає дві групи заходів. До першої належать ті, що супроводжують подію, до другої -- ті, що висвітлювали подію, яка відбулася. Спонсори також можуть організовувати комунікації за допомогою корпоративної реклами, паблік рилейшнз та інших видів просування товарів.

Як зазначалося, найпоширенішим є спонсорство у сфері спорту.

У західних країнах доведено здатність спорту впливати на поведінку споживачів. На думку фахівців, -- це потужний важіль, що допомагає закріплювати у свідомості споживачів асоціації позитивних якостей, притаманних спорту, з товарами і послугами компаній-спонсорів. Спонсори зазвичай обирають саме такі події, які допомагають утримуватися на існуючому ринку або дають змогу розширити ринок збуту і залучити нових споживачів. Велика популярність спортивних заходів дає змогу успішно продавати як товари, що безпосередньо пов'язані зі спортом, так і товари, які не стосуються спорту.

Спортивні змагання, по суті, мають дві аудиторії: одна -- це глядачі, які присутні на трибунах, друга -- ті, хто дивиться змагання по телебаченню, слухає спортивні програми, репортажі по радіо. Коли змагання викликають значний інтерес, спонсори платять за те, щоб під час спеціальних перерв у змаганнях презентували їхні товари, продавали їх, надавали відповідні послуги.

Телебачення і радіо надають змогу і "споживати" спортивні змагання, і діставати від них задоволення значній глядацькій аудиторії (інколи, як у випадку Олімпійських ігор, -- це глядачі всього світу). Реклама, що пов'язана зі спортом, має вигоди від величезної аудиторії -- на неї працюють комерційні заставки, передачі, у назвах яких згадується ім'я спонсора, комплексні рекламні заходи та інші засоби впливу на потенційного споживача. Використовують усе -- логотип фірми на екрані, розміщення в телестудії фірмового знака, назву шоу, підсумки статистичних оглядів, рекламні паузи, перерви. Широко використовують різноманітні товари-нагадування, пов'язані зі спортом, а також низку товарів, які не стосуються безпосередньо спорту, але виробляються або пропонуються спонсорами змагань, спортивних команд, заходів та окремих спортсменів. Виробники товарів, добре розуміючи популярність спорту і спортивних змагань, докладають багато зусиль до того, щоб "прив'язати" свої товари до спортивних заходів, сподіваючись, що інтерес до спорту і спортсменів залучить у спортивну орбіту товари і послуги, прямо чи опосередковано пов'язані зі спортом.

Продукція компанії Coca-Cola продається практично в усіх країнах світу. Ця компанія підтримує 67 різноманітних спортивних програм на світовому, національному та місцевому рівнях [27, с 54]. Значні кошти йдуть на фінансування підготовки спортсменів, їхню заробітну плату, модернізацію спортивних споруд і комунікативну підтримку, внаслідок чого привертається увага уболівальників усього світу. Таке спонсорство надає компанії дуже привабливі можливості комунікативної підтримки і просування своїх товарів, включаючи всі форми реклами в засобах масової інформації, ліцензійні права, фірмові рекламні листівки, які роздаються на стадіонах, надання безкоштовних зразків своєї продукції, презентацію своєї продукції у спортивних спорудах, оформлення спортивних споруд фірмовою символікою, встановлення рекламних щитів, заходи для стимулювання продажів.

Такі відомі компанії, як VISA, American Express, Nike, Adidas, Coca-Cola, Disney, Exxon, створюють нерозривну єдність ланцюга спортивна подія (або відомий спортсмен) -- товар -- глядачі (уболівальники) . Безумовно, аудиторії подається ідея "бути схожим на переможця (або відомого спортсмена)", яка у поєднанні зі спортом або спортивною подією викликає у споживачів ентузіазм, емоційне піднесення, сплеск позитивних відчуттів. У такий спосіб встановлюється зв'язок між спортивною подією, спонсором і глядачами, у результаті чого задовольняються інтереси усіх трьох учасників спонсорського процесу -- спонсора-виробника, спортсменів і споживачів. Спортивним заходам, командам, подіям, спортсменам потрібні спонсори для одержання фінансових коштів. Спонсорам для просування своїх товарів потрібні спортсмени, змагання, спортивні події. Споживачам потрібні видовища, позитивні враження, азарт спортивної боротьби, і вони опосередковано погоджуються платити за це, купуючи ті чи інші товари, пов'язані зі спортом або спонсором. Часто завдяки спонсорам споживачі мають можливість дивитися Олімпійські ігри або інші спортивні видовища, на які не можуть потрапити особисто.

В окремих випадках спортивне видовище є безпосередньо актом демонстрації товарів спонсорів -- це шини на автомобілях під час демонстрації автогонок, спортивний одяг і взуття спортсменів, які беруть участь у змаганнях, спортивне знаряддя -- ракетки, м'ячі, гантелі тощо, каскетки і футболки на уболівальниках, пиво і прохолодні напої, які п'ють на трибунах відвідувачі стадіонів. Перелік можна продовжувати, і це є свідченням того, що спонсори крім інших переваг участі мають змогу визначити певну реакцію ринку на свій товар, використати отриману інформацію у подальшій маркетинговій діяльності.

Для створення зв'язку між спонсором і подією використовують кілька прийомів. Так, можна пов'язати ім'я спонсора і подію, присвоївши назву або ім'я спонсора будь-яким спортивним змаганням, тобто зробити подію або змагання персоніфікованими. Звичайно, така персоніфікація потребує значних коштів.

Значно менше витрат потребує часткове спонсорство, коли спонсор бере на себе тільки частину витрат і не може претендувати на персоніфікацію. В таких випадках у спонсоруванні події або змагання беруть участь кілька спонсорів.

Товарна ексклюзивність є привілеєм спонсора, який укладає угоду про поставку певного товару на змагання або подію. Так, компанія Coca-Cola мала привілеї світового спонсора літніх Олімпійських ігор 1996 року, заплативши за це 47 млн дол.

Компанії можуть застосовувати ефективні заходи просування своїх товарів під час змагань, організовуючи різноманітні конкурси, ігри, лотереї, що значно стимулює збут.

Отже, під час спортивних подій презентуються і продаються особисті характеристики і спортивні таланти учасників події, демонструються маркетингові програми спонсорів з просування своїх товарів, просуваються і продаються товари та послуги спонсорів глядачам і уболівальникам. Усі три зацікавлені сторони -- спонсори, учасники змагань, споживачі -- взаємодіють, підтримують один одного, здійснюють фінансові вкладення, що, власне, і робить систему життєздатною. Наявність глядачів, які прагнуть одержати задоволення від змагання, запускає механізм спонсорської фінансової підтримки, який починає працювати спочатку на змагання, а потім на товари і послуги спонсора, на його імідж. Комунікативний вплив посилюється, якщо під час події використовується додатковий інструментарій, наприклад показ серії передач про спонсора, його продукцію і діяльність, телевізійної реклами, розміщення в місті щитової реклами, поширення рекламних листівок серед глядачів змагань. Дуже ефективним заходом є виробництво та продаж різноманітної сувенірної продукції з логотипом спонсора -- чашок, склянок, термосів тощо. Така унітарна продукція може використовуватися під час змагань -- на столиках суддів, для спортсменів і глядачів. У західних країнах для того щоб включити спортивні події в серйозні рекламні кампанії своїх товарів і послуг, фірми купують різноманітні права на спонсорство, наприклад права на трансляцію радіо-, телепередач, розміщення реклами на стадіоні, фірмового знака на білетах на спортивні змагання. Діставши такі права, фірми зосереджують маркетингові зусилля на найкращому їх використанні через підтримку і розвиток роздрібної торгівлі, створення необхідного потоку інформаційних повідомлень, підтримку спортивної події або рекламування місця її проведення, презентації нової продукції, здобуття прав на одержання альтернативного прибутку, тобто ліцензування. Так, система роздрібної торгівлі забезпечується необхідною кількістю продукту, який прямо або опосередковано просувається на ринок під час здійснення спортивної події, і впродовж усього часу проведення події здійснюються поставки товару в темпі зростаючого попиту. Старанно готується та реалізується надання цільовій аудиторії інформації безпосередньо через засоби масової інформації -- ведення репортажів, трансляцію рекламних роликів, проведення "круглих столів", інтерв'ювання учасників змагань, тренерів, глядачів тощо. Продукція спонсора пов'язується безпосередньо з подією та місцем її проведення. Це знову ж таки здійснюється через пропонування сувенірної продукції з назвами змагань або місць їх проведення. Спортивна подія використовується як нагода презентувати новий продукт -- особливо, коли характеристики продукту орієнтуються саме на ту цільову аудиторію, що присутня на спортивних змаганнях або дивиться репортажі по телебаченню. Додатковим джерелом прибутку спонсорів є ліцензування, або надання права розміщувати зображення і логотипи спортивних організацій на товарах інших виробників.

Спонсорство має певну додаткову цінність, тобто спонсори повинні привести в дію такий видовищний механізм, який посилює вплив на споживчі структури, асоційовані з цією подією. Якщо цей механізм спрацьовує, існує реальна можливість для фірми значно збільшити обсяги продажу своїх товарів, зміцнити імідж, розширити межі фірмової символіки, досягти високої обізнаності споживачів на цільових ринках про фірму та її товари.

Спонсорство загалом, і спортивне спонсорство зокрема, дає змогу поєднати різноманітні комунікативні елементи, що ефективно впливають на споживача.

Спонсорство у соціальній сфері ж Спонсорська діяльність у соціальній сфері представляє собою угоду ділового характеру між якою-небудь компанією й одним із благодійних товариств. Компанія бере на себе зобов'язання і гарантує оплату витрат, пов'язаних із проведенням заходу чиздійсненням проекту, замість того, що назва компанії буде широко, на суспільному рівні, асоціюватися з назвою організації, яка працює на суспільних початках, і діяльність компанії буде широко відбита в заходах,проведених благодійним товариством. Спонсорська діяльність у соціальній сфері не є філантропією. Це - взаємовигідне ділове партнерство.

На жаль, воно як і раніше залишається не використаним належним чином засобом, незважаючи на те, що має величезний потенціал, і допомагає організаціям підвищити свою репутацію. Партнерство з відповідним благодійним товариством може також сприяти встановленню контактів з видатними особистостями або політичними діячами, спростити вихід на засоби масової інформації, принести практичні вигоди замовникам і персоналу, представляє широкі можливості творчо рекламувати вироблену продукцію. У свою чергу, організація, яка працює на суспільних початках, може розраховувати на надійні і значні джерела фінансування для настільки необхідної діяльності і може зайняти більш помітне місце в суспільстві, завдяки добре налагодженому партнерству. "Взаємовигідна угода ділового характеру між якою-небудь компанією й однієї з організацій, що діють на суспільних початках" - це загальновизнане визначення того, якою повинна бути спонсорська діяльність у соціальній сфері. І до нинішнього часу це поняття дуже часте неправильно витлумачується як компаніями, так і організаціями, що діють на суспільних початках, які вважають, що мова йде про пожертвування. Однак у міру збільшення інтересу до всього, що пов'язане з екологічною обстановкою й охороною навколишнього середовища, а також у зв'язку з усвідомленням компаніями того факту, що в їх інтересах домагатися підтримки організацій, які діють на суспільних початках, для приведення виробленої ними продукції і проведеної ними політики у відповідність із сучасними вимогами ринку, спонсорська діяльність у соціальній області стає новим і ефективним засобом, який застосовується на практиці. Мова йде про своєрідну форму інвестування.

Ключовим елементом ефективної спонсорської діяльності в соціальній області є приведення цілей однієї з компаній у відповідність з цілями організації, що працює на суспільних початках, або проектом, який здійснюється на суспільних початках.

Незважаючи на те, що ресурси і засоби організацій, які працюють на суспільних початках, скорочуються, спонсорську діяльність у соціальній області не слід розглядати як альтернативне джерело фінансування і ні в якій мірі як останній засіб у тому випадку, коли "всі інші засоби не приносять результату".

Ця діяльність є доповненням до грантів, передбачених статутами корпорації, і має свої власні, властиві тільки їй переваги. Спонсорська діяльність повинна передбачати співробітництво усіх, хто бере участь у реалізації проекту, і до неї варто підходити зі строгими мірками. Вона являє собою складну задачу, але яка вартує того, щоб вирішувати її, і чим більше людей займається цією діяльністю, тим більше інших людей довідається про наявні можливості і може спробувати зробити це для самих себе. Першим правилом стосовно до спонсорської діяльності в соціальній області є утвердження принципу, відповідно до якого всі ті, хто пов'язані з конкретним проектом, повинні випробувати почуття радості, використовуючи подібний підхід до питань фінансування. Заперечення, які варто мати на увазі, зводяться до наступного: · Компанія може бути втягнута в практичні справи сумнівного характеру, пов'язані з інвестиціями. · Спонсорська діяльність може привести до того, що ваш проект стане тривіальним, не буде враховувати первісних цілей чи зовсім зневажитьними. · Репутація компанії, вироблена нею продукція і методи роботи її персоналу по найманню можуть суперечити принципам вашої організації.

Побоювання такого роду не можна залишати без уваги чи відмахуватися від них, займаючи при цьому таку позицію: "Так нехай, нам потрібні гроші". У кінцевому рахунку назва компанії-спонсора буде асоціюватися з проектом, що вона підтримує. Однак спонсорська діяльність, будучи угодою ділового характеру, означає, що організація, яка діє на суспільних початках, має таке ж право, як і спонсор, намічати критерії у відношенні спонсорської діяльності.

Розробляючи основні напрямки діяльності з етичної точки зору, організації, що діють на суспільних початках, можуть заявити про свої пріоритети у відношенні спонсорської діяльності, що дозволить закріпити ці принципи в незмінному виді. У кожній організації, яка діє на суспільних початках, будуть різні пріоритети, що в остаточному підсумку приведуть до розробки "кодексу добропорядних практичних заходів". Організація, для якої пріоритетним напрямком діяльності є охорона навколишнього середовища, може ввести ембарго на прийняття спонсорських послуг з боку будь-якої компанії, що сприяла погіршенню стану навколишнього середовища. Однак правила, встановлювані однією організацією, можуть відрізнятися від правил, яким буде випливати інша організація, відбиваючи тим самим специфічний характер здійснюваної роботи, а також точки зору й основних підходів тих, хто використовує спонсорську допомогу. Масштаби спонсорської діяльності не пов'язані прямо з її ефективністю чи навіть її показником. У більшості випадків можна зіштовхнутися з такою ситуацією, коли доведеться "вибирати коней" для подолання різних перешкод. Бюджети компаній, які займаються спонсорською діяльністю, у значній мірі відрізняються один від одного. У той час, як один спонсор має намір домагатися широкої реклами в національному масштабі і навіть висвітленні своєї діяльності по телебаченню за спонсорську допомогу якої-небудь національної організації, що діє на суспільних початках і має довгий послужний список, інша компанія хоче вийти на невелику і спеціалізовану організацію, яка діє в якому-небудь конкретному демографічному районі. Те, що підходить одному спонсору, зовсім не обов'язково буде прийнятно для іншого спонсора. Закон України "Про благодійництво та благодійні організації" дає наступні визначення термінам "благодійництво", "благодійна діяльність", "меценатство": благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство;

благодійна діяльність - добровільна безкорислива діяльність благодійних організацій, що не передбачає одержання прибутків від цієї діяльності; (абзац третій статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3091-III) благодійники - фізичніта юридичні особи, які здійснюють благодійництво в інтересах набувачів благодійної допомоги;

меценатство - добровільна безкорислива матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними особами набувачів благодійної допомоги; (абзац сьомий статті 1 у редакції Закону України від 07.03.2002 р. N 3091-III)

спонсорство - добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами набувачів благодійної допомоги з метою популяризації виключно свого імені (найменування), свого знака для товарів і послуг. У практиці західного бізнесу, а віднедавна і в Україні, широко використовується благодійництво та спонсорські заходи для формування позитивного іміджу компаній. При наданні допомоги вони часто підкреслюють, що тим самим виконують свій соціальний обов'язок перед громадськістю, де вони працюють. Держава заохочує таку діяльність, зокрема, надаючи пільги в оподаткуванні. Інформація про спонсорські програми, засновані стипендії, меценатську діяльність має довгострокове стратегічне завдання і приносить користь передусім у вигляді привабливого іміджу компанії, що формується в очах пересічного громадянина. Благодійництво, спонсорство, соціальна відповідальність бізнесу розвивається й на Україні. Спонсорство відрізняється від інших видів підтримки тим, що воно забезпечує коштами в обмін на очікувану користь безпосереднього характеру. Сьогодні спонсорство є одним із привабливих і поширених засобів формування іміджу серед успішних компаній в Україні. За результатами дослідження потенціалу для розвитку корпоративної філантропії, що здійснювалося Центром інновацій та розвитку у 1999 році, виявилося, що 28% опитаних компаній вважають: спонсорство, корпоративна підтримка є непоганою рекламою, 24% - що це хороший засіб поліпшення свого іміджу. Програма Центру інновацій та розвитку "Розвиток потенціалу благодійної діяльності в Україні", підтримана Фондом Чарльза С. Мотта, покликана сприяти адаптації міжнародних засад благодійної діяльності в Україні. Це, зокрема, й поширення інформації щодо благодійності, обмін нею між потенційними спонсорами і неприбутковими організаціями.

Список використаної літератури

1. Джи Б. Имидж фирмы. -- СПб.: Питер, 2000.

2. Росситер Дж. Р., Перси Л. Реклама и продвижение товаров. -- СПб.: Питер, 2000.

3. Закон України "Про благодійництво та благодійні організації" від 16 вересня 1997 року N 531/97-ВР.

4. Голимба В.І. Історія благодійництва в Україні. - К., 2002.

5. Субтельний О. Історія України. - Львів, 2002.

6. Меценатство в Україні / За ред. Коваленка Р.В. - Харків, 2003.





17.06.2012
Большое обновление Большой Научной Библиотеки  рефераты
12.06.2012
Конкурс в самом разгаре не пропустите Новости  рефераты
08.06.2012
Мы проводим опрос, а также небольшой конкурс  рефераты
05.06.2012
Сена дизайна и структуры сайта научной библиотеки  рефераты
04.06.2012
Переезд на новый хостинг  рефераты
30.05.2012
Работа над улучшением структуры сайта научной библиотеки  рефераты
27.05.2012
Работа над новым дизайном сайта библиотеки  рефераты

рефераты
©2011