|
Біогеохімічні цикли: структура, загальна характеристика, цикли вуглецю, азоту, кисню, сіркиБіогеохімічні цикли: структура, загальна характеристика, цикли вуглецю, азоту, кисню, сірки11 Індекс групи ___________________ Орловський Олександр Володимирович м. Бровари Київської області вул. Київська 300в кв. 51 Приватний підприємець Контрольна робота з Основ екології «Біогеохімічні цикли: структура, загальна характеристика, цикли вуглецю, азоту, кисню, сірки». Викладач: професор Падун Алла Олексіївна Київ 2006р. Зміст:
Мал. 2. Кругообіг вуглецю. Кругообіг киснюВ кількісному відношенні головною складовою живої матерії є кисень, кругообіг якого ускладнений його здатністю вступати в різні хімічні реакції, головним чином реакції окислення. В результаті виникає безліч локальних циклів, що відбуваються між атмосферою, гідросферою та літосферою, які в свою чергу можуть бути порушені антропогенним фактором. Кисень, що міститься в атмосфері і в поверхневих мінералах (осадові кальцити, залізні руди), має біогенне походження і повинен розглядатися як продукт фотосинтезу. Цей процес протилежний процесу споживання кисню при диханні, який супроводжується руйнуванням органічних молекул, взаємодією кисню із воднем та утворенням води. В деякому відношенні кругообіг кисню нагадує зворотний кругообіг вуглекислого газу. В основному він відбувається між атмосферою та живими організмами. Споживання атмосферного кисню та його відновлення рослинами в процесі фотосинтезу здійснюється досить швидко. Розрахунки показують, що для повного поновлення всього атмосферного кисню вимагається біля двох тисяч років. З іншого боку, для того, щоб всі молекули води гідросфери були підвержені фотолізу і знов синтезовані живими організмами, необхідно два мільйони років. Більша частина кисню, що виробляється на протязі геологічних епох, не залишалася в атмосфері, а фіксувалася літосферою у вигляді карбонатів, сульфатів, оксидів заліза, і її маса складає 5,9*1016 т. Маса кисню, що циркулює в біосфері у вигляді газу або сульфатів, розчинених в океанських та континентальних водах, в декілька разів менша (0,4*1016 т). Відзначимо, що, починаючи з певної концентрації, кисень дуже токсичний для клітин і тканин (навіть у аеробних організмів). А живий анаеробний організм не може витримати ( це було доведене ще в минулому сторіччі Л. Пастером) концентрацію кисню, що перевищує атмосферну на 1%.Кругообіг азотуГазоподібний азот виникає в результаті реакції окислення аміаку, який утворюється при виверженні вулканів та розкладені біологічних відходів: 4 NH3 + 3 O2 2 N2 + 6 H2O. 1. Кругообіг азоту - один з самих складних, але водночас самих ідеальних кругообігів. Незважаючи на те, що азот складає біля 80% атмосферного повітря, в більшості випадків він не може бути безпосередньо використаний рослинами, так як вони не засвоюють газоподібний азот. Втручання живих істот у кругообіг азоту підпорядковане суворій ієрархії: лише певні категорії організмів можуть виявляти вплив на окремі фази цього циклу. Газоподібний азот беззупинно надходить до атмосфери в результаті роботи деяких бактерій, тоді як інші бактерії - фіксатори (разом з синьо-зеленими водоростями) постійно поглинають його, перетворюючи в нітрати. Неорганічним шляхом нітрати утворюються й в атмосфері в результаті електричних розрядів під час гроз. Найбільш активні споживачі азоту - бактерії на кореневій системі рослин сімейства бобових. Кожному виду цих рослин притаманні свої особливі бактерії, що перетворюють азот в нітрати. В процесі біологічного циклу нітрат - іони (NO3-) та іони амонію (NH4+), що поглинаються рослинами з ґрунтової вологи, перетворюються у білки, нуклеїнові кислоти і так далі. Потім утворяться відходи у вигляді загиблих організмів, що є об'єктами життєдіяльності інших бактерій та грибів, перетворюючих їх в аміак. Так виникає новий цикл кругообігу. Існують організми, здатні перетворювати аміак у нітрити, нітрати і в газоподібний азот. Основні ланки кругообігу азоту в біосфері представлені схемою на мал.3. Біологічна активність організмів доповнюється промисловими засобами отримання азотомістких органічних та неорганічних речовин, багато з яких застосовуються в якості добрив для підвищення продуктивності та росту рослин. Блискавки Денітрофікуючі Азотофіксуючі бактерії бактерії Синьо - зелені Бактерії Опади водорості Бактерії Бактерії Бактерії Мал. 3. Кругообіг азотуКругообіг сіркиЗ природних джерел сірка потрапляє до атмосфери у вигляді сірководню, двооксиду сірки і часток сульфатних солей (мал. 4). Біля однієї третини сполук сірки і 99% двооксиду сірки - антропогенного походження. В атмосфері протікають реакції, що призводять до кислотних опадів:2SO2 + O2 2SO3 , SO3 + H2O H2SO4 . + O2 Атмосфера + Н2О + NH3 * * ** **Мал. 4. Кругообіг сіркиПерелік використаної літератури:1. Болин Б. Круговорот углерода. /Биосфера. - М.:Мир, 1972.-С. 91-104.2. Бондарев Л.Г. Роль растительности в миграции минеральных веществ в атмосфере. // Природа.,1981, № 3, С.86-90.3. Войткевич Г.В. Бактерии и состав атмосферы. - М.: Издательство МГУ, 1984, 272с.4. Гаррелс Р.М. Круговорот углерода, кислорода и серы в течении геологического времени. - М.: Наука, 1975 - 48с.5. Делвич К. Круговорот азота. /Биосфера. - М.:Мир, 1972.-С. 105-119.6. Добровольский В.В. Основы биогеохимии. Учебн. пособие для геогр., биол., геолог., с-х спец. вузов. - М.: Высшая школа, 1998. -413с.7. Добродеев О.П., Суетова И.А. Живое вещество Земли. М.: Издательство МГУ, 1986.8. Заварзин Г.А. Бактерии и состав атмосферы. - М.: Наука, 1984.- 199с.9. Ковальский В.В. Геохимическая экология. - М.: Наука, 1974.- 289с.10. Ковда В.А. Биогеохимические циклы в природе и их нарушение человеком. /Биогеохимические циклы в биосфере. - М.: Наука, 1976. - С.19-35.11. Лейн А.Ю., Иванов М.В. Глобальные биогеохимические циклы элементов и влияние на них деятельности человека. //Геохимия. 1976, № 8, С.1252-1277.12. Френд Дж.П. Циклы серы в природе. //Химия нижней атмосферы. //Под ред. С.Расула.- М.: Мир, 1976. -С. 223-251. |
 |
||||||||||||||||||
| ©2011 |
